Empiric study of verbalized sociocultural stereotypes

Abstract

One of the objective empirical tool to draw conclusions in cognitive-linguistics research is corpus analysis. This article reports on data analysis applied in the study of language representation of sociocultural stereotypes. Application of this method is conditioned by the task to objectively describe categorial features of sociocultural phenomena and to verify the hypothesis of their stereotypic and symbolic nature. Sociocultural stereotypes are characterized by various explicit and implicit information comprising cultural schemata, emotional evaluation, allusions, and images, which can be revealed in the language. Since the appearance of language corpora, data-mining in investigation of represented in the language sociocultural phenomena has been simplified and methodology has become more sophisticated. Hybrid approach in this study is conditioned by the fact that cognitive status of the examined phenomena as fixed in culture typified images of social groups have been ascertained introspectively, while cognitive structure and changes in social perception of the stereotypes are revealed in the course of corpus analysis. Methodologically the work presents polyfactorial research that combines analysis of semantic and quantitative dimensions of verbalized sociocultural stereotypes. Based on distributive and statistical method, the research incorporates quantitative and qualitative techniques of verbal material. The results are formalized in frequency tables showing categorical features of the sociocultural stereotypes. As empirical method of study, corpus analysis avoids bias of introspectiveness. The acquired results and methods in study of linguistically represented stereotypes could assist the researchers interested in verbalized sociocultural phenomena.

Одним із об’єктивних емпіричних інструментів для отримання висновків у когнітивно-лінгвістичному дослідженні є корпусний аналіз. У статті представлені дані корпусного аналізу лінгвального матеріалу, що репрезентує соціокультурні стереотипи. Застосування цього методу зумовлене завданням об’єктивно описати категоріальні характеристики соціокультурних явищ та перевірити гіпотезу о їх стереотипності та символічності. Соціокультурні стереотипи характеризуються різноманітною експліцитною та імпліцитною інформацією, що включає культурні схеми, емоційну оцінку, алюзії та образи, які можна розкрити, аналізуючи мовні засоби їх реалізації. З часу появи мовних корпусів, отримання даних у дослідженнях вербалізованих соціокультурних явищ спрощується, а методологія стає більш досконалою. Гібридний підхід у дослідженні обумовлений тим, що когнітивний статус досліджуваних явищ як закріплених у культурі типізованих образів соціальних груп було встановлено інтроспективно, тоді як когнітивна структура та зміни соціального сприйняття стереотипів виявляються в ході аналізу корпусів. Робота представляє поліфакторне дослідження, що поєднує аналіз смислових та кількісних вимірів вербалізованих соціокультурних стереотипів. Дослідження ґрунтується на дистрибутивно-математичній методиці, що поєднує якісний і кількісний прийоми аналізу лінгвального матеріалу. Результати аналізу надані у таблицях, що репрезентують категоріальні ознаки соціокультурних стереотипів. Як емпіричний метод дослідження, корпусний аналіз дозволяє уникнути упередженості інтроспективного дослідження. Отримані результати та методи вивчення лінгвістично представлених стереотипів можуть допомогти дослідникам, що вивчають вербалізовані соціокультурні явища.