Sustainable development of Agricultural Sector: Democratic Profile Impact Among Developing Countries

Abstract

Основна мета цілей сталого розвитку 2030 р. - поліпшення продовольчої безпеки країн за рахунок зниження рівня голоду та забезпечення рівних умов харчування для всіх. Крім того, згідно висновків, проблеми з голодним індексом можна було б вирішити шляхом розвитку сільськогосподарського сектору. Отримані результати показали, що сільськогосподарський сектор є початковою точкою зменшення голодуючих. Автори довели, що тип політичного режиму впливає на ефективність досягнення цілей сталого розвитку та продовольчої безпеки країн. Гіпотеза дослідження - перевірка взаємозв'язку між політичним профілем країн та рівнем стійкого розвитку аграрного сектору. Оцінка взаємозв'язку між середнім рівнем стійкого розвитку аграрного сектору та демократичним профілем країн (рівень демократії в суспільних відносинах) для 28 країн пострадянського блоку підтвердила відсутність відмінностей між країнами з авторитарними та перехідними режимами, протилежними іншим політичним режимам ( недосконала і повна демократія). Автори виділили три сегменти країн: авторитарний та перехідний режими, недосконала демократія та повноцінна демократія. Отримані результати підтвердили гіпотезу про те, що рівень демократії мав статистично значущий вплив на середній рівень стійкого розвитку аграрного сектору. Використовуючи біваріантну та багатоваріантну моделі, автори емпірично довели, що підвищення рівня демократії на 1 бал призводить до підвищення цільового індексу на 0,087 балів для країн з авторитарними та перехідними режимами (до яких належить Україна). Таким чином, перехід до більш демократичної моделі політичного режиму частково компенсує загрози продовольчій безпеці.

Основная цель устойчивого развития 2030 г. - улучшение продовольственной безопасности стран за счет снижения уровня голода и обеспечения равных условий питания для всех. Кроме того, согласно выводам, проблемы с голодным индексом можно было бы решить путем развития сельскохозяйственного сектора. Полученные результаты показали, что сельскохозяйственный сектор является начальной точкой уменьшение голодающих. Авторы доказали, что тип политического режима влияет на эффективность достижения целей устойчивого развития и продовольственной безопасности стран. Гипотеза исследования - проверка взаимосвязи между политическим профилем стран и уровнем устойчивого развития аграрного сектора. Оценка взаимосвязи между средним уровнем устойчивого развития аграрного сектора и демократическим профилем стран (уровень демократии в общественных отношениях) для 28 стран постсоветского блока подтвердила отсутствие различий между странами с авторитарными и переходными режимами, противоположными другим политическим режимам (несовершенна и полная демократия). Авторы выделили три сегмента стран: авторитарный и переходный режимы, несовершенная демократия и полноценная демократия. Полученные результаты подтвердили гипотезу о том, что уровень демократии имел статистически значимое влияние на средний уровень устойчивого развития аграрного сектора. Используя бивариантную и многовариантную модели, авторы эмпирически доказали, что повышение уровня демократии на 1 балл приводит к повышению целевого индекса на 0,087 баллов для стран с авторитарными и переходными режимами (к которым относится Украина). Таким образом, переход к более демократической модели политического режима частично компенсирует угрозы продовольственной безопасности.

The bullet point of Sustainable Development Goals (SDGs) 2030 is improving of countries food security through decreasing of hungry level and providing equal conditions for food to everyone. Besides, according to the findings the issues with hungry index could be solved through developing the agricultural sector corresponding of SDGs principals. The findings showed that the agricultural sector is start point of decreasing the hungry. The authors proved the type of the political regime had impact on the efficiency of achieving of SDGs and countries’ food security. The hypothesis of investigation was checking the relationship between political profile of the countries and level of sustainable development of the agricultural sector (ASI). The assessment of the relationship between average level of ASI and countries' democratic profile (democracy level of public relations) for 28 countries of Post-Soviet bloc proved the non-existence of differences between countries with authoritarian and transitional regimes opposed to other political regimes (imperfect and full democracy). The authors allocated three segments of countries: authoritarian and transitional regimes, imperfect democracy and full-fledged democracy. The findings proved the hypothesis that democracy level had a statistically significant impact on the average level of ASI. Using the bivariate and multivariate models the authors empirically proved that the democracy level increase by 1-point leads to the increase of the target index by 0.087 points for countries with authoritarian and transitional regimes (to which Ukraine belongs). Thus, the transition to a more democratic model of the political regime will partially offset the threats to food security.