Формування базису проведення енергетичних реформ із застосуванням "розумних" технологій

Abstract

Українська енергетична система є однією з найменш ефективних у світі. За показником енергоємності ВВП Україна посідає одне з останніх місць у відповідному світовому рейтингу. Необхідність зниження енергоємності виробництва є ключовим драйвером реформування енергетичного сектору економіки України. Міжнародні зобов’язання та стратегічний курс України, спрямований на інтеграцію з Європейським Союзом визначає пріоритети у енергетичній політиці держави. Енергетична стратегія України відображає ключові напрямки майбутнього розвитку галузі та розроблена з урахуванням світових тенденцій та досвіду Європейського Союзу. Однак реалізація стратегії потребує здійснення низки заходів, зокрема адаптації вітчизняного законодавства до вимог Європейського Союзу з метою формування нової моделі конкурентного енергетичного ринку. Окрім того, важливим аспектом здійснення енергетичних реформ є інноваційність заходів, передбачених до реалізації. Зокрема, особливої уваги потребує застосування технологій, що складатимуть основу енергетичної системи у середньо- та довгостроковому майбутньому. До таких технологій зокрема належать "розумні" енергомережі, які потребують системного підходу для їх масштабного розгортання. У статті розглянуто причини низької енергоефективності економіки України та динаміку показника енергоємності валового внутрішнього продукту України з початку 90-х років до сьогодення та його співвідношення із середньосвітовим. Розглянуто структуру енергетичного балансу країни та трансформацію ринку електричної енергії як одного з ключових напрямків реформування енергетичної системи країни. Окрім того, у статті визначено, що розбудова "розумних" енергетичних мереж на сьогодні є безальтернативним напрямком розвитку електроенергетики. Визначено значення постійної підтримки учасників енергетичного ринку для формування сприятливого бізнес- та інвестиційного середовища, а також ідентифіковано потенційні наслідки коливань державної політики суб’єктів енергетичного ринку на прикладі підтримки сонячної енергетики в Україні.

The Ukrainian energy system is one of the least efficient in the world. In terms of energy intensity, GDP is one of the last places in the corresponding world rankings. The need to reduce energy consumption of production is a key driver of reforming the energy sector of Ukraine's economy. Ukraine's international commitments and strategic course for integration with the European Union set priorities in the country's energy policy. Ukraine's energy strategy reflects key areas for the future development of the industry and is developed in the light of global trends and experience of the European Union. However, the implementation of the strategy requires a number of measures, including the adaptation of national legislation to the requirements of the European Union in order to form a new model of a competitive energy market. In addition, an important aspect of energy reform is the innovative nature of the measures envisaged for implementation. In particular, particular attention should be paid to the application of technologies that will form the basis of the energy system in the medium to long term. Such technologies include, in particular, "smart" grids that require a systematic approach to scale them up. The article deals with the reasons of low energy efficiency of the Ukrainian economy and the dynamics of the energy intensity index of the gross domestic product of Ukraine from the early 90s to the present and its relation with the world average. The structure of the country's energy balance and transformation of the electricity market are considered as one of the key directions of reforming the country's energy system. In addition, the article identifies that the development of "smart" energy networks is today an alternative direction for the development of electricity. The importance of continuous support of energy market participants for the formation of favorable business and investment environment is identified, as well as the potential consequences of state policy fluctuations of energy market actors on the example of solar energy support in Ukraine are identified.