Energy Gap: Bibliometric Analysis

Abstract

У статті визначено основні наукові напрями дослідження енергетичних розривів з метою виявлення основних детермінант, що впливають на їх величину. Для аналізу автором використано програмне забезпечення VOSviewer та внутрішні інструменти аналізу наукометричної бази даних Scopus. У статті розглянуто статті, що опубліковані у період з 1991 по 2019 роки та індексуються наукометричними базами даних Scopus та Web of Science. Результати використання інструментів аналізу наукометричної бази даних Scopus показали, що в 2014 році кількість наукових статей, присвячених дослідженню енергетичних розривів, почала збільшуватися. При цьому найбільша кількість статей було опубліковано вченими з США, Китаю та Індії. У той же час, найчастіше дослідження питань енергетичних розривів було профінансовано Національним фондом природознавства Китаю та Міністерством енергетики США. Слід відмітити, що статті щодо аналізу енергетичних розривів опубліковано у таких високо рейтингових журналах як: Journal of Economic Perspectives, Economic Modelling, Functional Ecology. Отримані результати показали, що тема енергетичного розриву корелює з сучасними тенденціями поширення питань сталого розвитку та зеленої енергетики. Дані VOSviewer дозволили виокремити 8 кластерів масиву наукових статей, які досліджували енергетичні розриви з різних точок зору. Перший кластер включав такі ключові слова: енергоефективність, енергозбереження, енергоефективність тощо. До третього кластеру увійшли статті, що присвячені аналізу стабільності та зміні клімату. Другий та четвертий кластери були зосереджені на інженерно-технологічних аспектах енергетичних розривів. Третій кластер розташований найближче до першого кластеру, що дає підстави виокремити наступні параметри енергетичного розриву: стійкість; розрив енергоефективності; питома відновних джерел енергії. Така тенденція дозволяє зробити висновок, що енергетичний розрив слід аналізувати з економічної та управлінської точки зору з метою розроблення та впровадження дієвих механізмів та інструментів їх мінімізації. Крім того, результати дослідження дозволили виокремити наступні групи параметрів-впливу на величину енергетичного розриву: технологічні; екологічні; енергоефективності; сталого розвитку.

В статье определены основные научные направления исследования энергетических разрывов с целью выявления основных детерминант, влияющих на их величину. Для анализа автором использовано програмное обеспечения VOSviewer и внутренние инструменты анализа наукометрической базы данных Scopus. В статье рассмотрены статьи, которые опубликованны в период с 1991 по 2019 годы и индексируются наукометрическими Базами данных Scopus и Web of Science. Результаты использования инструментов анализа наукометрической базы данных Scopus показали, что в 2014 году количество научных статей, посвященных исследованию энергетических разрывов, начала увеличиваться. При этом наибольшее количество статей было опубликовано учеными из США, Китая и Индии. В то же время, чаще всего исследования вопросов энергетических разрывов было осуществлено Национальным фондом естествознания Китая и Министерством энергетики США. Следует отметить, что статьи по анализу энергетических разрывов опубликовано в таких высоко рейтинговых журналах как: Journal of Economic Perspectives, Economic Modelling, Functional Ecology. Полученные результаты показали, что тема энергетического разрыва коррелирует с современными тенденциями распространения вопросов достижения устойчивого развития и увеличения удельного веса зеленой энергетики в общем энергобалансе страны. На основании полученных данных VOSviewer было выделено 8 кластеров массива научных статей, которые исследовали энергетические разрывы с разных точек зрения. Первый кластер включал таки ключевые слова как: энергоэффективность, энергосбережение, энергоэффективность и просчее. К третьему кластеру вошли статьи, посвященные анализу стабильности и изменению климата. Второй и четвертый кластеры были сосредоточены на инженерно-технологических аспектах энергетических разрывов. Третий кластер расположен ближе всего к первому кластеру, что позволяет выделить следующие параметры энергетического разрыва: устойчивость; разрыв энергоэффективности; удельный вес возобновляемых источников энергии. Такая тенденция позволяет сделать вывод, что энергетический разрыв следует анализировать с экономической и управленческой точки зрения с целью разработки и внедрения действенных механизмов и инструментов их минимизации. Кроме того, результаты исследования позволили выделить следующие группы параметров-воздействия на величину энергетического разрыва: технологические; экологические; энергоэффективности; устойчивого развития.

The paper deals with analyses of the leading scientific directions to investigate the energy gap. The main goal of the paper is to analyse the tendency in the scientific literature on energy gap to identify the future research directions of the primary determinant, which influenced its volume. In the paper, the author used VOSviewer and Scopus Tools. The article reviewed papers (published 1991-2019) which indexed by Scopus and Web of Science. Using the Scopus analyse tools showed that in 2014 the numbers of paper which focused on energy gap began to increase. The scientists from the USA, China and India, had the most significant share of the documents on the energy gap. At the same time, the National Natural Science Foundation of China and the U.S. Department of Energy sponsored most of the papers on energy gap. In 2014 the number of documents which focused on analyses of energy gap increased in such journals with high impact factor as follows: Journal of Economic Perspectives, Economic Modelling, Functional Ecology. The findings showed that the theme of energy gap is in the current trends of sustainable development and green energy. The data from VOSviewer identified 8 clusters of the papers which investigated the energy gap from the different points of views. The first significant cluster involved the keywords as follows: energy efficiency, energy-saving, energy efficiency gap etc. The third cluster focused on sustainability and climate change. The second and fourth clusters concentrate on engineering and technological aspect of the energy gap. The third and the first clusters located close to each other. It allowed proving that one of the significant parameters on energy gap were: sustainability; energy efficiency gap; share of the renewable energy. Such tendency allows concluding that the energy gap should be analysed from economic and management point of views. Besides, considering the findings, the main dimensions which influenced the energy gap could be grouped as follows: technological; ecological; energy efficiency; sustainable development.