Формування системи індикаторів сталого розвитку для оцінювання біосоціальної економіки

Abstract

У роботі проведено порівняння найчастіше використовуваних методик оцінки рівня сталого розвитку. Досліджено системи індикаторів сталого розвитку для оцінки окремих його сфер (зокрема економічної, екологічної та соціальної), а також проаналізовано агреговані індекси, призначені для комплексної оцінки розвитку як на макрорівні, так і на рівні конкретних окремих територіальних одиниць. За кожною методикою було наведено структуру системи індексів з їх розбиттям на сфери та блоки/категорії, було визначено основні недоліки кожної з методик. Серед розглянутих методик наступні: методика, запропонована Глобальним біопактом, Світовим банком, системи індикаторів, що містяться у Стратегії зеленого зростання ОЕСР та ін. Щодо агрегованих індексів, то в роботі проведено структурний аналіз та досліджено інформаційне наповнення таких показників: Індекс соціального прогресу, Індекс екологічної ефективності, Глобальний індекс адаптації до кліматичних змін та Індекс людського розвитку. Перелічені системи індикаторів та індекси використовуються на глобальному рівні, їх використання для України потребує адаптації. Пристосування подібних методик до українських реалій було показано на основі системи індикаторів цілей сталого розвитку (ЦСР). Кожна ціль має ряд завдань, виконання яких необхідне для її досягнення. До кожного завдання відповідно пропонуються кілька індикаторів для оцінки рівня їх виконання, їхній аналіз показав, що для України для індикаторів за більшістю ЦСР не визначено метадані. У приведених методиках майже не представлено індикатори для оцінки біоекономічного напряму (за винятком біорізноманіття), тому розробка моделі оцінки біосоціальної економіки потребує включення показників, що характеризуватимуть рівень використання біоресурсів, біотехнології та біоенергетику.

В работе проведено сравнение часто используемых методик оценки уровня устойчивого развития. Исследованы системы индикаторов устойчивого развития для оценки отдельных его сфер (в частности экономической, экологической и социальной), а также проанализированы агрегированные индексы, предназначенные для комплексной оценки развития как на макроуровне, так и на уровне конкретных отдельных территориальных единиц. По каждой методике были приведены структуры систем индексов с их разбивкой на сферы и блоки / категории, были определены основные недостатки каждой из методик. Среди рассмотренных методик следующие: методика, предложенная Глобальным биопактом, системы индикаторов, из Стратегии зеленого роста ОЭСР и индикаторы Всемирного банка. В работе проведен структурный анализ и исследовано информационное наполнение агрегированных индексов: Индекс социального прогресса, Индекс экологической эффективности, Глобальный индекс адаптации к климатическим изменениям и Индекс человеческого развития. Перечисленные системы индикаторов и индексы используются на глобальном уровне, их использование для Украины нуждается в адаптации. Приспособление подобных методик к украинским реалиям было показано на примере системы индикаторов на основе целей устойчивого развития (ЦСР). Каждая цель имеет ряд задач, выполнение которых необходимо для ее достижения. К каждой задаче предлагается несколько индикаторов для оценки уровня их выполнения, анализ этих индикаторов показал, что для Украины для индикаторов по большинству ЦСР не определены метаданные. В приведенных методиках почти не представлено индикаторы для оценки биоэкономического направления (за исключением биоразнообразия), поэтому разработка модели оценки биосоциальной экономики требует включения показателей, характеризирующих биоресурсы, биотехнологии и биоэнергетику.

The paper compares frequently used methods for sustainable development assessing. We studied the systems of sustainable development indicators for assessing its individual areas (in particular, economic, environmental and social), and also analyzed aggregate indices designed for a comprehensive assessment of development both at the macro level and at the level of specific individual territorial units. For each methodology, the structures of index systems were presented with their breakdown into spheres and blocks / categories, and the main disadvantages of each methodology were determined. Among the methodologies considered are the following: the methodology proposed by the Global Biopact, indicator systems from the OECD Green Growth Strategy and World Bank indicators. The work carried out a structural analysis and explored the content of aggregated indices: Social Progress Index, Environmental Efficiency Index, Global Climate Change Adaptation Index and Human Development Index. The listed systems of indicators and indices are used at the global level, their use for Ukraine needs to be adapted. The adaptation of such techniques to the Ukrainian realities was shown on the example of a system of indicators based on the goals of sustainable development. Each goal has a number of tasks, the implementation of which is necessary to achieve it. For each task, several indicators are proposed for assessing the level of their implementation, an analysis of these indicators showed that for Ukraine, metadata has not been defined for indicators for most of the goals. In the above methods, indicators for assessing the bioeconomic direction (with the exception of biodiversity) are almost not presented, therefore, the development of a model for assessing the biosocial economy requires the inclusion of indicators characterizing bioresources, biotechnologies, and bioenergy.