The Regional Nosogeographical Analysis and Factors Affecting Population Respiratory Morbidity (on Example of the Sumy Region, Ukraine)

Abstract

Стаття присвячена розгляду просторово-часової структури первинної захворюваності та поширеності хвороб органів дихання серед населення Сумської області. Авторами виконана загальна нозогеографічна оцінка території регіону за цією групою нозологій й виділені фактори, що визначають рівень захворюваності на них. Отримані результати ґрунтуються на даних щорічних статистичних звітів медичних установ Сумської області, які підпорядковуються Міністерству охорони здоров’я України. У статті використано методи факторного і кореляційного аналізу, а також інші математико-статистичні методи і прийоми. У результаті аналізу просторово-часової структури поширення патологій органів дихання серед населення виявлено територіальні відмінності пульмонологічної захворюваності та з’ясовано динаміку рівнів захворюваності населення на хвороби органів дихання. Проведена нозогеографічна оцінка території Сумської області, здійснена за показником інтегрального індексу захворюваності населення на хвороби органів дихання, свідчить, що сьогодні найвищі показники його показники отримані при аналізі захворюваності мешканців Путивльського (1,01), Краснопiльського (1,02), Конотопського (1,11), Буринського (1,32) районів та м. Суми (1,15). Це ті райони, де показники захворюваності населення на хвороби органів дихання найбільше зросли за досліджуваний період. Найменші значення інтегрального індексу захворюваності відмічаються у Липоводолинському (0,63), Середино-Будському (0,71), Великописарiвському (0,72) та Недригайлівському (0,79) районах. Чим вищий показник інтегрального індексу захворюваності населення на хвороби органів дихання, тим рівень здоров’я населення гірший. Середнє значення індексу накопичення пульмонологічних хвороб у Сумській області в 2017 р. становило 1,27 при поляризації цього показника в окремих районах від 1,19 у Шосткинському, 1,22 у Конотопському, 1,23 у Ямпiльському та Тростянецькому районах до 1,39 у Лебединському, 1,42 у Роменському та 1,61 у Середино-Будському районах, що свідчить про переважання хронічних форм захворювань над гострими та може пояснюватися впливом екологічних та соціально-економічних чинників та рівнем медичного обслуговування. Результати факторного аналізу підтверджують важливість екологічних і техногенних факторів у формуванні показників первинної захворюваності і поширеності хвороб органів дихання серед жителів Сумської області. Натомість показник забезпеченості населення регіону лікарями-пульмонологами характеризує розвиток системи охорони здоров’я, а не рівень здоров’я населення.

Статья посвящена рассмотрению пространственно-временной структуры первичной заболеваемости и распространенности болезней органов дыхания среди населения Сумской области. Авторами выполнена общая нозогеографична оценка территории региона за этой группе нозологий и выделены факторы, определяющие уровень заболеваемости на них. Полученные результаты основаны на данных ежегодных статистических отчетов медицинских учреждений Сумской области, которые подчиняются Министерству здравоохранения Украины. В статье использованы методы факторного и корреляционного анализа, а также другие математико-статистические методы и приемы. В результате анализа пространственно-временной структуры распространения патологий органов дыхания среди населения выявлено территориальные различия пульмонологической заболеваемости и выяснено динамику уровней заболеваемости населения болезнями органов дыхания. Проведена нозогеографическая оценка территории Сумской области, осуществленная ​​по показателю интегрального индекса заболеваемости населения болезнями органов дыхания, свидетельствует, что сегодня самые высокие её показатели показатели получены при анализе заболеваемости жителей Путивльского (1,01), Краснопольского (1,02), Конотопского (1, 11), Бурынского (1,32) районов и г. Сумы (1,15). Это те районы, где показатели заболеваемости населения болезнями органов дыхания больше всего выросли за исследуемый период. Максимальные значения интегрального индекса заболеваемости отмечаются в Липоводолинском (0,63), Середина-Будском (0,71), Великописаревском (0,72) и Недригайловском (0,79) районах. Чем выше показатель интегрального индекса заболеваемости населения болезнями органов дыхания, тем уровень здоровья населения хуже. Среднее значение индекса накопления пульмонологических заболеваний в Сумской области в 2017 г. составило 1,27 при поляризации этого показателя в отдельных районах от 1,19 в Шосткинском, 1,22 в Конотопском, 1,23 в Ямпольском и Тростянецком районах до 1,39 в Лебединском, 1,42 в Роменском и 1,61 в Середина-Будском районах, что свидетельствует о преобладании хронических форм заболеваний над острыми и может объясняться влиянием экологических и социально-экономических факторов и уровнем медицинского обслуживания. Результаты факторного анализа подтверждают важность влияния экологических и техногенных факторов в формировании показателей первичной заболеваемости и распространенности болезней органов дыхания среди жителей Сумской области. В то же время показатель обеспеченности населения региона врачами-пульмонологами характеризует развитие системы здравоохранения, а не уровень здоровья населения.

The article is devoted to consideration of the spatial-temporal structure of the primary morbidity and prevalence of the respiratory organs diseases among the population of the Sumy region. The article based on the data of annual statistical reports of medical institutions of Sumy region, which are subordinate to the Ministry of Public Health of Ukraine. The article used the methods of factor and correlation analysis, as well as methods of mathematical-statistical analysis, and ranking. The authors analyzed the spatial-temporal structure of respiratory organs pathology among the population and revealed the territorial differences and the dynamics of respiratory morbidity of the population. Nosogeographic assessment of territory of the Sumy region, which was carried out according to the integral respiratory diseases morbidity index (IMI), shows that today the highest values of IMI are obtained by analyzing the incidence rate in Putyvl’(1.01), Krasnopillia (1.02), Konotop (1.11), Buryn’(1.32) districts and in the city of Sumy (1.15). These are the districts where the incidence rate of respiratory diseases among the population has increased most of all during the study period. Low values of IMI are noted in Lypova Dolyna (0.63), Seredyna Buda (0.71), Velyka Pysarivka (0.72) and Nedryhailiv (0.79) districts. The higher is the IMI value, the worse the health level of the population. The average index storage respiratory diseases (ISD) in the Sumy region in 2017 was 1.27, with polarization ISD value in some areas from 1.19 in Shostka, 1.22 in Konotop, 1.23 in Yampil’ and Trostianets regions to 1.39 in Lebedyn, 1.42 in Romny and 1.61 in the Seredyna Buda districts. This indicates the predomination of chronic forms of diseases over acute ones and can be explained by the influence of environmental and socio-economic factors. It also points to the need to increase of attention of both the regional and state components of the health care system. Besides that, the issues of providing financial and human resources for the health care system in districts with high incidence rates of respiratory pathology require attention. The study of the primary morbidity and the prevalence of respiratory diseases trends is a prerequisite for the development of preventive measures in the Sumy region. They are also needed to assess the quality of medical care for residents who have the pulmonary diseases. The factor analysis results are confirmed the importance of environmental and technogenic factors in formation of the indicators of primary morbidity and prevalence of respiratory diseases among the residents of the Sumy region.