Фрактальність концепту ПОЛІТИКА в сучасному англомовному дискурсі

Abstract

Стаття розкриває механізм матричної реконструкції концепту ПОЛІТИКА як значення або інформації, активованих у свідомості англомовної спільноти мовним знаком (лексемою politics), лексико-семантичне поле якого слугує засобом його нескінченного самоподібного структурно-смислового розгалуження, що має фрактальний характер. Надається перелік потенційних форматів репрезентації будови концепту як структуризованої у свідомості системи – мережевий та матричний, – із теоретичним розмежуванням їх сутності та методології реконструкції (мережа – методика «семантика лінгвальних мереж» за С.А. Жаботинською: аналіз корпусних конкордансів вживання лексеми із визначенням логічних предикатів, сортованих за пропозиціями базових фреймів для репродукції у мережевій формі денотативного значення як аналога досліджуваного концепту; матриця – методика компонентного аналізу словникових дефініцій лексеми за Є.В. Бондаренко та Р. Ленекером: встановлення номенклатури доменів, котрі, взаємодіючи за операціями профілювання «база – профіль», і структуризують, і актуалізують активований словом концепт). Автором обирається матричний формат, у ракурсі якого на базі словників компонентним аналізом дефініцій слова politics генерується матрична модель концепту ПОЛІТИКА з його лексико-семантичним полем (у подальшому розширеним за тезаурусним і тематико-асоціативним принципами), що в подальшому аналогічно аналізується із виявленням схожих доменних матриць, що дає підставу прогнозувати імовірну фрактальність концепту ПОЛІТИКА в сучасному англомовному дискурсі. Такий прогноз зображується автором графічно як нескінченне розгалуження похідних матриць у процесі структуризації концептуальної інформації, що зрештою підлягає інтерпретації в рамках теорії фракталів Б. Мандельброта. Так, проведений автором візуальний і математичний аналіз сконструйованої гіпотетично-фрактальної моделі дозволив зафіксувати ряд закономірностей у розгалуженні концепту ПОЛІТИКА загалом та його самоподібної організації зокрема. По-перше, фрактальна розмірність моделі за рівняннями Nr^D=1 та D=ln⁡N/ln⁡〖(1/r)〗 виявилася рівною 2, що у випадку із простими фігурами також може вважатися ознакою фрактальності. По-друге, у згенерованій моделі автором візуально зафіксовано регулярні структурні повторення – арифметичні прогресії самоподібності, рух та положення подібних фігур при розгалуженні моделі, – що переконливо ілюструє фрактальну матричну організацію досліджуваного концепту. Як підсумок, автор робить висновок, що концепт ПОЛІТИКА дійсно має фрактальну природу в сучасному англомовному дискурсі.

Статья раскрывает механизм матричной реконструкции концепта ПОЛИТИКА как значения или информации, активированных в сознании англоязычного сообщества языковым знаком (лексемой politics), лексико-семантическое поле которого служит средством его бесконечного самоподобного структурно-смыслового разветвления, что имеет фрактальный характер. Предоставляется перечень потенциальных форматов репрезентации строения концепта как структурированной в сознании системы - сетевой и матричный, - с теоретическим разграничением их сущности и методологии реконструкции (сеть - методика «семантика лингвальных сетей» по С.А. Жаботинской: анализ корпусных конкордансов употребления лексемы с определением логических предикатов, сортированных пропозициями базовых фреймов для репродукции в сетевой форме денотативного значения как аналога исследуемого концепта; матрица - методика компонентного анализа словарных дефиниций лексемы по Е.В. Бондаренко и Р. Ленекеру: установление номенклатуры доменов, которые, взаимодействуя по операциям профилирования «база - профиль», структурируют и актуализируют активированный словом концепт). Автором используется матричный формат, в ракурсе которого на базе словарей компонентным анализом дефиниций слова politics генерируется матричная модель концепта ПОЛИТИКА с его лексико-семантическим полем (в дальнейшем расширенным по тезаурусному и тематико-ассоциативному принципам), что в последствии аналогично анализируется с выявлением подобных доменных матриц и дает основание прогнозировать возможную фрактальность концепта ПОЛИТИКА в современном англоязычном дискурсе. Такой прогноз изображается автором графически как бесконечное ветвление производных матриц в процессе структуризации концептуальной информации, что подлежит интерпретации в рамках теории фракталов Б. Мандельброта. Так, проведенный автором визуальный и математический анализ сконструированной гипотетически-фрактальной модели позволил зафиксировать ряд закономерностей в разветвлении концепта ПОЛИТИКА в целом и его самоподобной организации в частности. Во-первых, фрактальная размерность модели по уравнениям Nr ^ D = 1 и D = ln⁡N / ln⁡ 〖(1 / r)〗 оказалась равной 2, что в случае с простыми фигурами также может считаться признаком фрактальности. Во-вторых, в сгенерированной модели автором визуально зафиксированы регулярные структурные повторы - арифметические прогрессии самоподобия, движение и положение подобных фигур при разветвлении модели, - что убедительно иллюстрирует фрактальную матричную организацию исследуемого концепта. Как итог, автор делает вывод, что концепт ПОЛИТИКА действительно имеет фрактальную природу в современном англоязычном дискурсе.

The article deals with representing a mechanism of matrix reconstruction of the POLITICS concept as an information or meaning activated by the politics lexeme in the English-community mind, which is provided with a brief pre-research theoretical distinction between the network and matrix formats as possible tools of reproducing the POLITICS concept structure with the methodology of applying them (the former: the semantics of lingual networks by S.A. Zhabotynska – analyzing lexeme corpus concordances with defining logical predicates sorted by basis-frame propositions to reproduce a unit denotative meaning as a network; the latter: the component analysis by Ye.V. Bondarenko and R.W. Langacker – analyzing dictionary word definitions to establish a base-profile nomenclature of domains for structuring and actualizing a complete concept content contained within a lexeme). It is exactly the matrix concept model the author has constructed via relevant lexicographical sources along with a corresponding lexical-semantic field (additionally extended by means of thesaurus, associating and thematic principles) that is further identically analyzed to reveal new similar matrix patterns of the researched concept, which subsequently gives reasons for regarding the POLITICS concept as a probable geometric fractal. The author’s fractality forecast is drawn as a graphical infinitely-branching matrix model that is further interpreted in terms of the fractal theory by B. Mandelbrot. Thus, the author’s visual and mathematical analysis of the drawn endlessly branched matrix model of the POLITICS concept allowed finding out regular occurrences. Firstly, a fractal dimension D recorded in such equations as Nr^D=1 and D=ln⁡N/ln⁡〖(1/r)〗 has proved to be 2, which can be also a value of fractal dimension in case of simple geometrical shapes. Secondly, a range of several arithmetical progressions, angle and motion regularities of shapes have been established by the author within the model to illustrate how regularly smaller parts are geometrically similar to the whole fractal. Therefore, the author summarizes that the POLITICS concept has indeed a fractal nature in the English-language discourse.