Правові основи реформування Збройних сил України

Abstract

На сьогоднішній деньодним з пріоритетних напрямків комплексного реформування Української держави, у межах сектору безпеки і оборони, є реформа Збройних сил України (далі – ЗСУ), які є головним інститутом захисту державного суверенітету і територіальної цілісності держави тавідвернення військової загрози. Визначальноюметою реформування ЗСУ В. А. Ліпкан визначає як створення високооснащених збройних сил, якіматимуть достатній потенціалдля стримування, будуть відповідати сучасним вимогам професійної і морально-психологічної підготовки, боєздатними, компактнимита мобільними, мати оптимальний склад, структурута чисельність, а також приведення їх у відповідність з сучасними військово-політичними реаліями і економічними можливостями держави [1]. Що в свою чергу буде забезпечувати системний підхід до координування та організації коректної роботи відомств та міністерств, а власне самі збройні сили будуть мати такі оптимальні характеристики, як: чисельність, бойовий склад, матеріально-технічне забезпечення, система управління, організаційно-штатна структура.