Профілактика правопорушень у дитячому середовищі в Україні та зарубіжний досвід

Abstract

Попередження правопорушень серед неповнолітніх є найважливішим аспектом попередження злочинності взагалі в суспільстві, тому розробка та запровадження дієвих заходів у цьому напрямку з боку держави є невід’ємною частиною соціальної політики України. Більшість науковців поняття «запобігання», «протидія» та «профілактика» вважають синонімами. Такий підхід має сенс, тому як в етимологічному форматі вищезазначені поняття мають загальну основу. У широкому розумінні профілактика – це недопущення правопорушень взагалі, тобто утримання окремих членів суспільства від противоправних проступків. У вузькому значенні під профілактикою розуміється діяльність, по-перше, по виявленню і усуненню причин конкретних правопорушень, а також умов, що сприяють їх вчиненню; по-друге, у 157 виявленні конкретних осіб, схильних до вчинення правопорушень, і проведення з ними необхідної роботи [1, с. 118].