Саморегулювання та прийоми координації у регулюванні діяльності електронних платіжних систем

Abstract

Електронні платежі з кожним днем набувають все більшого значення у цивільному обороті та фінансовій системі держави. Безпека та стабільність електронних розрахунків в умовах глобальних потрясінь без перебільшення стають критично важливими для національної безпеки. За таких умов ефективність державного регулювання діяльності електронних платіжних систем є вирішальною для фінансової та цінової стабільності держави. Ключовим елементом у цьому є методи та прийоми правового регулювання вказаних суспільних відносин. Оскільки основним критерієм поділу права на публічне та приватне є відмінність прийомів регулювання суспільних відносин в сфері об’єктивного права і відмінність методу побудови правовідносин в сфері суб’єктивного права, існують додаткові критерії, за якими можна розділити право у власному розумінні цього слова (об’єктивне право в сукупності з суб’єктивними правами) на приватне і публічне: метод регулювання відносин нормами права (для об’єктивного права): централізоване регулювання відносин та прояв приватної ініціативи для приватного права; метод побудови правовідносин (для суб’єктивного права) – теорія субординації та координації; мета, яку переслідують правом, або захищуваний інтерес (для об’єктивного права) – публічне та приватне [1, с. 45-50].