Світовий досвід запровадження електронних систем документообігу в органах правосуддя

Abstract

Зважаючи на ситуацію, яка склалася у нашому суспільстві у зв’язку з поширенням пандемії коронавірусу COVID-19, всі органи державної влади, і зокрема, суди, змушені були перейти на режим ведення судових засідань в режимі он-лайн. Разом з тим процес ведення електронного судочинства виявив ряд проблем, до яких наші суди були не готові. Це стосується як недосконалого програмного забезпечення, так і відсутності такого. Тому актуальним питанням наразі стає застосування світового досвіду для вирішення вказаних проблемних питань. Системи електронного судочинства активно використовуються у багатьох країнах світу. Однією із перших країн, які запровадили таку систему стали США, де у 1988роціпочалось модельне впровадження системи відкритого доступу до електронних судових записів Public Access to Court Electronic Records (PACER) [1, с. 191]. Сьогодні PACER – це один із двох елементів електронного правосуддя країни,за допомогою якого можна ознайомитися з реєстром прийнятих заяв, вивчити процес розгляду справи та історію прийнятих рішень, а також переглянути календар призначених судових засідань.Друга система – CM/ECF (The Case Management/Electronic Case Files), яка діє з 2001 року, призначена для подання документів до суду. На відміну від PACER, де користувач може зареєструватися самостійно, у системі CM/ECF логін та пароль користувачеві надає федеральний суд. Починаючи з 2001 року системами можна користуватися за допомогою мережі Інтернет [2, с. 368].