Особливості забезпечення позову у справах про надання адміністративних послуг

Abstract

Кодекс адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачає такий превентивний процесуальний інститут як забезпечення позову, який складається з ряду правових процедур. Так, регулюванню правових відносин у зв’язку з забезпеченням позову присвячена глава 10 Розділу I КАС України ( статті 150–158). В частині 1 статті 151 КАС України наведено перелік можливих видів забезпечення позову, а саме: 1) зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) заборона відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановлення обов’язку відповідача вчинити певні дії; 4) заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку [1]. Забезпечення позову здійснюється з метою попередити можливу шкоду інтересам позивача, зберегти можливість поновлення порушених прав, запобігти завданню непоправної шкоди інтересам громадян та держави.