Об’єктивна сторона корупційних злочинів, які вчиняються приватним лікарем

Abstract

Правовою підставою юридичної відповідальності приватного лікаря за корупційні злочини (тобто суспільно небезпечні діяння, які посягають на охоронювані кримінальним законом відносини у сфері надання публічних послуг, за вчинення яких суб’єкт злочину притягається до встановленої кримінальним законом відповідальності [1, с. 37]) є Кримінальним кодексом України (далі – КК України). Так, кримінально караними законодавець називає зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (ст. 365-2 КК України) та підкуп особи, яка надає публічні послуги (ст. 368-4 КК України). Суб’єктом цих злочинів є особа, що надає публічні послуги. Публічні послуги – це послуги, що надаються публічним сектором (тобто органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної та комунальної форми власності), а в окремих випадках – приватним сектором під відповідальність публічного сектору (публічної влади) і, як правило, за рахунок публічних коштів (тобто коштів державного і місцевих бюджетів)» [2, с. 43]. Публічні послуги характеризуються такими ознаками: вони спрямовані на захист та забезпечення умов для реалізації суспільних інтересів, прав та інтересів юридичних та фізичних осіб; породжують наслідки правового характеру; порядок і форма їх надання визначені державою чи органом місцевого самоврядування [3, с. 862]. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Основи законодавства України про охорону здоров’я» медичною послугою є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою-підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт [4].