Деякі аспекти правової охорони віл-інфікованих засуджених

Abstract

Як відомо, розвиток будь-якого суспільства формується завдяки існуванню позитивних та негативних явищ. Це можна сказати і про формування українського суспільства. Так, поряд з суспільною працею, духовними цінностями, культурними здобутками існують такі негативні чинники як злочинність, насильство, алкоголізм, проституція, наркоманія та інші. Однією з сучасних проблем нашого суспільства є поширення ВІЛ інфекції. ВІЛ-інфекція (синдром набутого імунодефіциту – СНІД, human immunodeficiency virus infection – HIV infection, acquired immunodeficiency syndrome – AIDS, erworbenen immundefektsyndrome – EIDS, syndrome d’immunodeficience acquise – SIDA) – повільно прогресуюче інфекційне захворювання, що виникає внаслідок зараження вірусом імунодефіциту людини, що вражає імунну систему, в результаті чого організм стає високо сприйнятливий до опортуністичних інфекцій і пухлин, які в кінцевому підсумку призводять до загибелі хворого. Інфікування людини вірусом імунодефіциту не викликає обов’язкової і негайної поразки імунної системи. Погіршення здоров’я може настати через значний час або взагалі не наступити, але людина стає вірусоносієм, що становить загрозу здоров’ю не тільки самого хворого, але і інших осіб [1].