Reducing Inequalities Towards Sustainable Development Goals: Multilevel Approach

Abstract

У монографії на конкретних прикладах та результатах порівняльних досліджень представлено фактичні докази зростання нерівності. Загалом нерівність історично спостерігається у кожній сфері людської діяльності: соціальній, політичній, економічній та екологічній. Будь-яка нерівність розділяє людство і є однією з головних причин виникнення конфліктів протягом усієї історії цивілізованого світу. Головною метою будь-якого суспільства є підтримання гармонії, проте, як свідчить соціо-політична історія людства, цього важко досягнути. Наріжний елемент нерівності - це пригнічення незахищених верств населення, яке може мати місце у економічній, соціальній, політичній, культурній чи інших сферах, залежно від обставин. Теоретично важко повністю визначити першопричину нерівності - чому пригноблених пригнічують, а гнобителі утримують панівне становище. Однак теорія соціальної справедливості, теорія соціального домінування та теорія економічного розвитку дають певну основу для розуміння природи нерівності. «Мета соціальної справедливості - це повна і рівноправна участь усіх груп у діяльності суспільства, яке спільно формується для задоволення їхніх потреб». Однак, здебільшого побудова суспільства відбувається на основі домінування, що сприяє виникненню та збереженню нерівності. Економіка розвитку ґрунтується на базовому уявленні про те, як економічні умови найбідніший країн можна покращити за рахунок цілісної діяльності, яка охоплює ринкові умови, національну та міжнародну економічну політику, стан населення та умови праці, охорону здоров’я, структуру освіти та продуктивність. Однак існують перешкоди у впровадженні принципів розвитку для подолання нерівності можливостей через наявність економічних, політичних, соціальних та культурних невидимих бар’єрів, від локальних до міжнародних. Незважаючи на зусилля урядів, громадянського суспільства, ЗМІ та адвокатури, лідерів та науковців та всіх тих, хто вірить, що нерівність є фактором соціального поділу; нерівність зростає як на місцевому, так і на міжнародному рівнях. На міжнародному рівні ООН була серед перших у пошуку першопричини нерівності та способів мінімізувати її. ООН оголосила чотири десятиліття (1960–1990) десятиліттям розвитку з метою загального розвитку, насамперед, у країнах, що розвиваються. У 1990 році ООН представила звіт про людський розвиток за 1990 рік, а в 2000 році ООН оголосила цілі розвитку тисячоліття (2000–2015). Однак цілі були досягнуті лише частково. На основі цього досвіду ООН проголосила «Трансформацію нашого світу: Порядок денний сталого розвитку до 2030 р.», де було визначено 17 цілей сталого розвитку та 169 завдань. Десять цілей спрямовані винятково на подолання нерівності, однак цілі 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 16 і 17 також пов'язані з цим питанням. У цій книзі автори намагалися дослідити сучасну нерівність у державі через призму економіки (переважно економіки розвитку). Результати цієї книги показують, що, незважаючи на багато зусиль усіх зацікавлених сторін, нерівність не зменшується. Насправді, здебільшого, з 1980 року, нерівність у світі швидко зростає (як у розвинених країнах, так і у країнах, що розвиваються).

В монографии на конкретных примерах и результатах сравнительных исследований представлены фактические доказательства роста неравенства. В общем неравенство исторически наблюдается в каждой сфере человеческой деятельности: социальной, политической, экономической и экологической. Любая неравность разделяет человечество и является одной из главных причин возникновения конфликтов на протяжении всей истории цивилизованного мира. Главной целью любого общества является поддержание гармонии, однако, как показывает социо-политическая история человечества, этого трудно достичь. Наружный элемент неравенства - это угнетение незащищенных слоев населения, которое может иметь место в экономической, социальной, политической, культурной или иных сферах, в зависимости от обстоятельств. Теоретически трудно полностью определить первопричину неравенства - почему угнетенных подавляют, а угнетатели удерживают господствующее положение. Однако теория социальной справедливости, теория социального доминирования и теория экономического развития дают определенную основу для понимания природы неравенства. «Цель социальной справедливости - это полное и равноправное участие всех групп в деятельности общества, которое совместно формируется для удовлетворения их потребностей». Однако, в основном построение общества происходит на основе доминирования, которое способствует возникновению и сохранению неравенства. Экономика развития основывается на базовом представлении о том, как экономические условия бедный стран можно улучшить за счет целостной деятельности, которая охватывает рыночные условия, национальную и международную экономическую политику, состояние населения и условия труда, здравоохранение, структуру образования и производительность. Однако существуют препятствия во внедрении принципов развития для преодоления неравенства возможностей из-за наличия экономических, политических, социальных и культурных невидимых барьеров, от локальных до международных. Несмотря на усилия правительств, гражданского общества, СМИ и адвокатуры, лидеров и ученых и всех тех, кто верит, что неравенство является фактором социального разделения; неравенство растет как на местном, так и на международном уровнях. На международном уровне ООН была среди первых в поиске первопричины неравенства и способов минимизировать его. ООН объявила четыре десятилетия (1960-1990) десятилетием развития с целью общего развития, прежде всего в развивающихся странах. В 1990 году ООН представила отчет о человеческом развитии за 1990 год, а в 2000 году ООН объявила цели развития тысячелетия (2000-2015). Однако цели были достигнуты лишь частично. На основе этого опыта ООН провозгласила «трансформацию нашего мира: Повестка дня устойчивого развития до 2030 г.», где было определено 17 целей устойчивого развития и 169 задач. Десять целей направлены исключительно на преодоление неравенства, однако цели 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 16 и 17 также связаны с этим вопросом. В этой книге авторы пытались исследовать современное неравенство в государстве через призму экономики (преимущественно экономики развития). Результаты этой книги показывают, что, несмотря на многие усилия всех заинтересованных сторон, неравенство не уменьшается. На самом деле, в основном, с 1980 года, неравенство в мире быстро растет (как в развитых, так и в развивающихся странах).

This book provides actual evidence of increasing inequality through country specific case study and comparative studies. Transnational. In general notion, inequality is seen every sphere of human history, socially politically economically and environmentally. Inequality of nay nature whether it is through social, economic, cultural, political or environmental strata, creates the division on humanity and has been one of the major causes of conflict throughout human civilization. The major goal of any society sustained harmony in the society, however, it rarely exists in human sociopolitical history. The divisive element of inequality – is oppression to weak according to strata which can be economic, social, political, cultural or other forms-grounded and influenced by societal circumstances. Theoretically, it is hard to fully pinpoint the root cause of inequality – why oppressed are being oppressed and oppressors have been maintaining the domination. However, social justice theory, social dominance theory and development economics theory provided same basic of understand the nature of inequality. “The goal of social justice is full and equal participation of all groups of society that is mutually shaped to meet their needs” – However, mostly societies are maintaining their structure based on dominance, therefore, inequality fostering in the society. Development economics is grounded on the basic notion of how poorest of the poor country`s economic condition can be improved in holistic way covering market condition, national and international economic policies, its population and labor condition, health status, educational structure and output. However, there are hurdle in implementation of development principles to address the inequality features because they are complicated economically, politically, socially, culturally and uncontrolled/unseen/invisible walls within the societal strata local to international. Despite of many efforts of governments, civil society, media and advocacy, leadership, scholar and all who believe inequality is factor of social division; inequality is increasing locally to internationally. Internationally, United Nation has been pioneering to find the root cause of inequality and find the way to minimize it throughout its history. United Nation declared four decades (1960-1990) as development decade with the objective of total development primarily in the developing world. In 1990, UN presented Human Development Report 1990, and in 2000 UN declared millennium development goals (2000-2015). However, Goals were only partially achieved. With this experience, UN declared “Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development, which declared 17 Sustainable Development Goals and 169 targets. Goals 10 solely stands for reducing inequality, however, Goals 1,3,4,5,6,7,8,9,10,11,16 and 17 also linked with inequality issues. In this edited book, author have tried to find out the current state inequality, through economic point of view (mostly development economics). The result of this book chapter show, despite of so much efforts from all concerned stakeholders, inequality has not been reduced. In fact, mostly since 1980, inequality has been rapid growth in the world (both developing and developing world).