Зобов’язання України відповідно до угоди про асоціацію з ЄС щодо торговельних марок

Abstract

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікована в 2014 р., містить широкий обсяг зобов’язань сторін у тому числі не оминаючи питання з охорони інтелектуальної власності [1]. Такі зобов’язання України перед Європейським Союзом полягають у поступовому та поетапному процесі реформ та адаптації законодавства в України до нормативно-правових актів ЄС, що є пріоритетною складовою такого процесу. У даній співпраці чималої уваги потребує саме сфера інтелектуальної власності через те, що держави члени Європейського Союзу забезпечують високий рівень правої охорони та реалізації прав у цій царині. На сьогодні положення українського законодавства щодо торговельних марок не забезпечує ефективного комплексного правового регулювання. Надійний захист даного об’єкту інтелектуальної власності в Україні дозволить відповідним суб’єктам, які запускають на ринок новий продукт, реалізовувати свої права в повному обсязі і збільшувати прибутки.