Arterial hypertension associated with hyperuricemia: features of heart damage

Abstract

Гіперурикемія – незалежний маркер ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Збільшення вмісту сечової кислоти відзначається у четвертої частини пацієнтів із артеріальною гіпертензією. Мета – аналіз впливу гіперурикемії на ступінь ураження серця у пацієнтів із артеріальною гіпертензією. Матеріали та методи. Ми обстежили 75 пацієнтів із артеріальною гіпертензією, яких було поділено на дві групи залежно від вмісту сечової кислоти, 30 практично здорових осіб. Пацієнти І групи (n = 40) мали артеріальну гіпертензію та супутню гіперурикемію; ІІ (n = 35) – артеріальну гіпертензію. Індекс маси міокарда лівого шлуночка було визначено для підтвердження його гіпертрофії. Було використано клінічні, антропометричні, біохімічні, інструментальні, статистичні методи. Вміст сечової кислоти в сироватці крові визначено за допомогою реакції з уриказою. Індекс маси міокарда лівого шлуночка обчислено як відношення маси міокарда лівого шлуночка до площі поверхні тіла. Отримані результати проаналізовано статистично за допомогою SPSS 21 та Graphpad. Результати. Індекс маси міокарда лівого шлуночка був вищим (р = 0,0498) у пацієнтів І групи (109,7 ± 3,21) г/м2 порівняно з хворими ІІ групи (97,6 ± 5,35) г/м2 і зростав пропорційно до збільшення вмісту сечової кислоти (r = 0,31; p = 0,04) за наявності артеріальної гіпертензії та супутньої гіперурикемії. Висновки. Концентрична та ексцентрична гіпертрофія міокарда, зростання індекса маси міокарда лівого шлуночка пропорційно до збільшення вмісту сечової кислоти (r = 0,31; p = 0,04) свідчать про вагому роль гіперурикемії у розвитку гіпертрофії міокарда лівого шлуночка хворих на артеріальну гіпертензію.

Гиперурикемия – независимый маркер риска развития сердечнососудистых заболеваний. Повышение содержания мочевой кислоты констатировано у четвертой части пациентов с артериальной гипертензией. Цель – анализ влияния гиперурикемии на степень поражения сердца у пациентов с артериальной гипертензией. Материалы и методы. Мы обследовали 75 пациентов с артериальной гипертензией, которых было разделено на две группы в зависимости от содержания мочевой кислоты, 30 практически здоровых лиц. Пациенты І группы (n = 40) имели артериальную гипертензию и сопутствующую гиперурикемию, ІІ (n = 35) – артериальную гипертензию. Индекс массы миокарда левого желудочка было определено для подтверждения его гипертрофии. Было использовано клинические, антропометрические, биохимические, инструментальные, статистические методы. Содержание мочевой кислоты в сыворотке крови определено с помощью реакции с уриказой. Индекс массы миокарда левого желудочка было вычислено как соотношение массы миокарда левого желудочка к площади поверхности тела. Результаты обработано статистически с помощью SPSS 21 и Graphpad. Результаты. Индекс массы миокарда левого желудочка был выше у пациентов І группы (109,7 ± 3,21) г/м2 сравнительно с больными ІІ группы (97,6 ± 5,35) г/м2 и увеличивался пропорционально повышению содержания мочевой кислоты (r = 0,31; p = 0,04) при наличии артериальной гипертензии и сопутствующей гиперурикемии. Выводы. Концентрическая и эксцентрическая гипертрофия миокарда, увеличение индекса массы миокарда левого желудочка пропорционально повышению содержания мочевой кислоты (r = 0,31; p = 0,04) свидетельствуют о важной роли гиперурикемии в развитии гипертрофии миокарда левого желудочка больных с артериальной гипертензией.

Hyperuricemia is an independent marker of cardiovascular disease. Increased uric acid level is determined in quarter of patients with arterial hypertension. The aim is the analysis of hyperuricemia influence on the heart features in patients with arterial hypertension. Materials and methods: We include 75 patients with arterial hypertension which were divided in two groups according to the level of uric acid in the blood, 30 practically healthy people. Patients from the I group (n = 40) had arterial hypertension and coexistent hyperuricemia; ІІ (n = 35) – arterial hypertension. Left ventricular mass index was determined for left ventricular hypertrophy confirmation. We used clinical, anthropometric, biochemical, instrumental, statistical method. Serum uric acid level was observed by the reaction with uricase. Left ventricular mass index was calculated as left ventricular mass to body surface area ratio. The results were analyzed statistically by SPSS 21 and Graphpad. Results: Left ventricular mass index was significantly higher (р = 0,0498) in patients from the І group (109,7 ± 3,21) g/m2 comparable with the ІІ (97,6 ± 5,35) g/m2 and increased in proportion to the biggest level of uric acid (r = 0,31; p = 0,04) in patients with arterial hypertension and hyperuricemia. Conclusions: Concentric and excentric left ventricular hypertrophy, increased left ventricular mass index proportionally to uric acid levels (r = 0,31; p = 0,04) is the confirmation of important role of hyperuricemia in the left ventricular hypertrophy development in patients with arterial hypertension.