Хвороба Лайма. Сучасний стан проблеми (огляд літератури)

Abstract

На даний час хвороба Лайма (системний кліщовий бореліоз, Лайм-бореліоз, лаймська хвороба, Lyme disease), залишається одним з найпоширеніших природно-осередкових захворювань із трансмісивним механізмом передачі збудника, переносниками якої є іксодові кліщі, а збудниками це спірохети комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato. Захворювання характеризується стадійним перебігом та тяжкими ураженнями різних органів та систем. В Україні природні осередки цієї хвороби є практично на всій території. Сумська область за рівнем захворюваності посідає провідне місце. Найбільш ураженими є: Київська (29,00 випадків на 100 тис. населення), Черкаська ( 25,4), Вінницька (23,9), Сумська (25,89) області та м. Київ (22,54). Переважно хвороба Лайма реєструється у весняно-осінній період, це може бути пов’язано зі збільшенням відвідування зон відпочинку та сезонною активністю кліщів (травень–червень, вересень–жовтень місяці). Проаналізовано сучасні наукові данні про етіологію, епідеміологію, клінічний перебіг, діагностику, терапію та профілактику захворювання. Встановлено, що B. burgdorferi s. l. є одним з найбільш поширених збудників з трансмісивним механізмом передавання, на євро-пейському континенті, у тому числі і в Україні. Відсутня єдина світова думка з питань профілактики, методів діагностики та лікування, що вимагає подальшого вивчення цієї проблеми. Виявлення антитіл до B. burgdorferi s. l. у сироватці крові людей не є доказом інфекції, але свідчить про їх контакт з цими патогенами і наявності високого ризику розвитку хвороби Лайма.Для поліпшення епідемічної ситуації хвороби Лайма необхідно більш глибоко вивчати осередки даного захворювання як в Україні, вдосконалити систему епідеміологічного нагляду, розробивши карту поширення хвороб, які передаються через укуси кліщів на Сумщині. Спланувати низку протиепідемічних і профілактичних заходів, що мають практичне значення для населення, попередити прихований перебіг хвороби та хронізацію.

Nowadays Lyme disease (systemic tick-borne borreliosis, Lyme borreliosis) remains one of the most widespread zoonotic diseases with inoculable transmission mechanism, with ixodic ticks as carriers and Borrelia burgdorferi sensu lato as causative agent. The disease is characterized by a staged course and severe damage to various organs and systems. In Ukraine, the natural foci of this disease are almost throughout the country. Sumy region occupies a leading place in terms of morbidity. In Ukraine, the most affected regions are: Kyiv (29.00 cases per 100 thousand population), Cherkasy (25.4), Vinnitsa (23.9), Sumy (25.89) regions and Kyiv city (22.54). Lyme disease is mainly registered in the spring-autumn period, this may be due to increased visits to recreation areas and seasonal activity of ticks (May–June, September–October). Scientific data about etiology, epidemiology, clinical course, diagnostics, therapy and disease preventive measures were analyzed. It was found that B. burgdorferi s. l. is one of the most widespread agents with inoculable transmission mechanism on the European continent, including Ukraine. There is no single worldwide conception concerning preventive measures, diagnostics and treatment, which necessitates further study of this problem. Detection of antibodies to B. Burgdorferi s. l. in the human blood serum is not an evidence of infection, but testifies previous contact with these pathogens and presence of high risk of Lyme disease development. To improve the epidemiologic situation concerning Lyme disease it is required to study sites of the disease in Ukraine more thoroughly, to improve epidemiological surveillance system by creating disease spread map for diseases which are transferred by ticks in Sumy region, to plan a series of anti-epidemic and preventive measures, which are of practical use for population, to prevent asymptomatic disease course and chronization