Innovation Financing Structure as a Factor of Economic Growth: Cross Country Analysis

Abstract

У рамках даного дослідження, автори оцінюють вплив джерел фінансування інноваційної діяльності на економічне зростання та розвиток міжнародних відносин. Головною метою є визначення взаємозв’язку між рівнем економічного зростання країни (приріст ВВП на душу населення) та величиною витрат на інноваційну діяльність, які фінансуються різними секторами економіки (державою, приватним некомерційним сектором, іноземними інвесторами і сектором вищої освіти). Емпіричне дослідження проведено на основі панельних даних, сформованих для вибірки з 12 країн Європи за 2007- 2017 рр. У ході дослідження застосовано наступну логічну послідовність. На першому етапі оцінено характер розподілу досліджуваних змінних за допомогою тесту Шапіро-Вілка. На основі отриманих результатів обрано метод розрахунку коефіцієнту кореляції: Пірсона – для показників, що підпорядковуються закону нормального розподілу, або Спірмена – для показників, які не підпорядковуються закону нормального розподілу. Авторами проведено кореляційний аналіз сили і характеру зв'язку змінних з динамікою ВВП на душу населення в досліджуваних країнах з метою виявлення тривалості часових лагів, по закінченню яких цей зв'язок є найбільш статистично значущим. На другому етапі з метою виявлення впливу інновацій на динаміку економічного зростання побудовано 3 типи регресійних моделей оцінювання панельних даних: 1) фіксовану (на основі методу найменших квадратів); 2) випадкову (на основі загального методу найменших квадратів; 3) динамічну модель Ареллано-Бонда, що враховує тимчасові лаги (на основі загального методу моментів. На третьому етапі обрано найбільш адекватну специфікацію моделі за допомогою тестів Вальда, Бройша-Пагана та Хаусмана. У роботі проведено тест Саргана на валідність параметрів з метою вибору динамічної моделі АрелланоБонда. Контрольними змінними у всіх трьох типах моделей є чисті притоки і відтоки іноземних інвестицій, кількість економічно активного населення в країні і рівень інфляції. За отриманими результатами визначено, що зростання частки витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) на 1 %, призводить до зниження річного приросту ВВП на душу населення у середньому на 0,15 % (без часового лагу) за умови фінансування державним сектором; до збільшення на 0,13 % з часовим лагом у 2 роки – підприємницьким сектором; до збільшення на 0,1 % (без часового лагу) – за рахунок іноземних джерел; до зниження на 0,78 % (без часового лагу) – сектором вищої освіти. У статті автори приходять до висновку, що з метою забезпечення економічного зростання та розвитку міжнародних відносин в Азербайджані та Україні, необхідно скоротити прямі державні інвестиції в інновації. При цьому уряд має зосередитись на створенні ефективного законодавства, яке мотивуватиме підприємницький сектор та іноземних інвесторів збільшувати інвестиції в НДДКР.

The article focuses on the level and dynamics of innovation financing in Azerbaijan and Ukraine compared to the world level and the places of Azerbaijan and Ukraine in the Global Innovation Index and trends in their positioning in the dynamics. The analysis reveals negative dynamics in both countries in this sphere. The innovation financing structure's role as a factor of economic growth and international reproductive relations development is substantiated. The dependence of the country's economic growth level (GDP growth per capita) on the value of expenditures on innovation financed by various sectors of the economy (government, the private nonprofit sector, foreign investors and the higher education sector) is studied. The study consists of data for 12 European countries for 2007-2017 (limited calculations in 2017 due to the availability of information on open portals of the World Bank, the EU Statistical Office). At the first stage, the distribution of the relevant indicators was evaluated using the Shapiro-Wilk test. Based on these results the method of calculating the correlation coefficient is chosen: Pearson – for indices that are subject to the ordinary distribution law or Spearman – for indices that are not subject to the ordinary distribution law. A correlation analysis regarding the strength and nature of the relationship between relevant indices and the dynamics of GDP per capita in these countries is performed to identify the duration of time lags, after which this relationship is the most statistically significant. In the second stage, there are three types of regression models for estimating panel data to identify the impact on the economic growth dynamics of innovations financed by different economic sectors: 1) with fixed effects (based on the least-squares method); 2) with random effects (based on the general least squares method (GLS); 3) dynamic model for estimation of Arellano-Bond panel data, which considers time lags (based on the general method of moments (GMM)). In the third stage, using Wald's tests, Breusch-Pagan and Hausman, the adequate model specification is chosen. When choosing a dynamic model of Arellano-Bond, the Sargan test is performed to validate the parameters. The control variables in all three types of models consider net inflows and outflows of foreign investment, inflation (GDP deflator) and labour force participation rate (% of total population ages 15-64). The second and third stages of the study obtained the results as follows. It is empirically confirmed that a 1% increase in the share of government sector-funded R&D expenditures leads to a decrease in annual GDP growth per capita by an average of 0.15% (excluding time), business sector – to the increase by 0.13% with a time lag of 2 years, thanks to foreign sources – to the increase by 0.1% (without time lag); higher education sector – to the decrease by 0.78% (without time lag). It is substantiated that the state should reduce the share of direct investment in innovation. At the same time, it should focus on effective legislation, motivating the business sector and foreign investors to increase investment in research and development to stimulate economic growth in Azerbaijan and Ukraine and the development of international reproductive relations.