Green Production: Theory and Modern Practices

Abstract

Стаття присвячена аналізу основних характеристик розвитку зеленого виробництва. Автори систематизували основні визначення, терміни і підходи до визначення зеленого виробництва. В рамках цього дослідження автори виділили різні точки зору на визначення "зелених" виробництв. Досліджено еволюцію визначення зеленого виробництва. Спочатку екологічне виробництво аналізується в рамках особливого підходу до зниження промислового впливу на навколишнє середовище з боку компаній. Потім в рамках конференції в Ріо-де-Жанейро в 1992 році була розроблена концепція зеленого виробництва. У роботі автори запропонували визначити зелене виробництво як більш чисте виробництво (ПП) відповідно до Програми Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища (ЮНЕП). Крім того, зелене виробництво було включено в Цілі сталого розвитку до 2030 року. Таким чином, екологічно чисте виробництво визначено як стратегія, яка об'єднує дві основні концепції: охорона навколишнього середовища та підвищення продуктивності ресурсів. Автори виділили основні риси, принципи, ключові питання екологічно чистого виробництва вони підкреслюють, що основними принципами чистого виробництва повинні бути: ефективність; лідерство і організаційна підтримка; стійкі, вимірні, підзвітні, відтворювані і залежні від часу встановлення цілей у сфері енергоефективності; надійна система відстеження та вимірювання. Результати аналізу дозволяють виділити найбільш привабливі (для інвесторів) приклади чистого виробництва. На закінчення в статті на основі зарубіжного досвіду систематизовано основні переваги, перспективи та перешкоди на шляху розвитку більш чистого виробництва. Основними перешкодами для впровадження більш чистого виробництва серед компаній були: опір змінам; недолік інформації, освіти, зв'язку, фінансів; орієнтація на короткострокові цілі; сприйняття ризику; складність отримання доступу до інноваційних більш чистих технологій; прогалини в законодавстві і системах бухгалтерського обліку.

Статья посвящена анализу основных характеристик развития зеленого производства. Авторы систематизировали основные определения, термины и подходы к определению зеленого производства. В рамках этого исследования авторы выделили разные точки зрения на определение «зеленых» производств. Авторы объяснили эволюцию определения зеленого производства. Вначале экологическое производство анализируется в рамках особого подхода к снижению промышленного воздействия на окружающую среду со стороны компаний. Затем в рамках конференции в Рио-де-Жанейро в 1992 году была разработана концепция зеленого производства. В работе авторы предложили определить зеленое производство как более чистое производство (ЧП) в соответствии с Программой Организации Объединенных Наций по окружающей среде (ЮНЕП). Кроме того, зеленое производство было включено в Цели устойчивого развития до 2030 года. Таким образом, экологически чистое производство определено как стратегия, объединяющая две основные концепции: охрана окружающей среды и повышение продуктивности ресурсов. Авторы выделили основные черты, принципы, ключевые вопросы экологически чистого производства они подчеркивают, что основными принципами чистого производства должны быть: эффективность; лидерство и организационная поддержка; устойчивые, измеримые, подотчетные, воспроизводимые и зависящие от времени цели в области энергоэффективности; надежная система отслеживания и измерения. Результаты анализа позволяют выделить наиболее привлекательные (для инвесторов) примеры чистого производства. В заключение в статье на основе зарубежного опыта систематизированы основные преимущества, перспективы и препятствия на пути развития более чистого производства. Основными препятствиями для внедрения более чистого производства среди компаний были: сопротивление изменениям; недостаток информации, образования, связи, финансов; ориентация на краткосрочные цели; восприятие риска; трудность получения доступа к инновационным более чистым технологиям; пробелы в законодательстве и системах бухгалтерского учета.

The paper devoted to analyses of the main features to develop the green production. Thus, the authors systematized the main definitions and terms and approaches to define green production. Under this research, the authors highlighted the deferent point of views between to define green productions. Authors explained the evolution of the green production definition. In the beginning, the green production is analyzed in the framework of the specific approach to reducing industrial environmental impact from companies. Then, the concept of green production was developed under the Rio Conference in 1992. Therefore, the results of the analysis showed that a wide range of definitions and terms of green production could be explained by the aims of production and point of views. In the paper, the authors proposed to define green production as a cleaner production (CP) according to the United Nations Environment Programme (UNEP). Besides, green production was included to the Sustainable Development Goals 2030. Therefore, cleaner production defined as the strategy to combine two main concepts: environmental protection and improvement of resource productivity. The authors allocated the main features, principles the key issues of cleaner production. Thus, authors proved that the main principles of clean production should be: efficiency; leadership and organizational support; sustainable, measurable, accountable, replicable, and time-sensitive energy efficiency goals; robust tracking and measurement system; demonstrated results through the effective communications. The results of analysis allow identifying the most attractive (for investors) examples of clean production. In conclusion, in the paper, on the basis of the foreign experience, the authors systematized the main benefits, perspectives, and barriers to developing cleaner production. Therefore, the main barriers to implement cleaner production among companies were: resistance to change; lack of information, education, communications, finance; orientation on short-term goals; perception of risk; difficulty to receive access to innovation cleaner technology; gaps in legislation and accounting systems.