Полиморфизм гена CYP7A1 и особенности дислипидемий у больных неалкогольной жировой болезнью печени в сочетании с гипотиреозом

Abstract

Мета дослідження. Вивчення зв'язку поліморфних варіантів -204А> С (rs 3808607) гена СYР7А1 з розвитком дислипидемий у практично здорових осіб, у хворих з неалкогольний жирової хворобою печінки (НАЖХП) і при поєднанні НАЖХП з гіпотиреозом. Матеріали та методи. Досліджені зразки ДНК і ліпідограмми 180 пацієнтів (1-я група - 60 здорових, 2-я група - 60 хворих з гіпотиреозом і НАЖХП, 3-тя група - 60 хворих з НАЖБП). Всі пацієнти пройшли ультразвукове дослідження щитовидної залози, органів черевної порожнини; розрахований тест ФіброМакс. Результати. У всіх досліджуваних групах найчастіше зустрічався гомозиготний генотип АА (86,6% випадків в 1-й групі, 80% випадків у 2-й групі і 83,3% випадків в 3-й групі). Розвиток НАЖХП у носіїв генотипу СС характеризується найбільш вираженими змінами ліпідного метаболізму (індекс атерогенності - ІА 7,32 в 3-й групі) в порівнянні з генотипами АА (ІА 4,56 у 2-й групі і 1,73 в 1-й групі) і СС (ІА 6,43 у 2-й групі і 2,52 в 1-й групі) при станах функціональної недостатності тиреоїдних гормонів і відносної норми. Висновок. Проведений аналіз зв'язку поліморфних варіантів rs 38088607 гена СYР7А1 з порушенням ліпідного обміну в досліджуваних групах показав, що достовірно вищі рівні атерогенних фракцій холестерину визначалися при генотипі СС в порівнянні з носіями генотипу АА і не завісили від наявності НАЖХП і гіпотиреозу. Отримані дані дозволяють розглядати гомозиготний генотип АА як протекторний по відношенню до дисліпідемії варіант мутації rs 38088607 гена СYР7А1. Однак при станах функціональної недостатності тиреоїдних гормонів рівень тригліцеридів достовірно вище при обох генотипах, що свідчить про істотну роль гіпотиреозу в розвитку дисліпідемій та НАЖХП.

Цель исследования. Изучение связи полиморфных вариантов -204А > С (rs 3808607) гена СYР7А1 с развитием дислипидемий у практически здоровых лиц, у больных с неалкогольной жировой болезнью печени (НАЖБП) и при сочетании НАЖБП с гипотиреозом. Материалы и методы. Исслеловали образцы ДНК и липидограммы 180 пациентов (1-я группа — 60 здоровых, 2-я группа — 60 больных с гипотиреозом и НАЖБП, 3-я группа — 60 больных с НАЖБП). Все пациенты прошли ультразвуковое исследование щитовидной железы, органов брюшной полости; рассчитан тест ФиброМакс. Результаты. Во всех исследуемых группах чаще всего встречался гомозиготный генотип АА (86,6% случаев в 1-й группе, 80% случаев во 2-й группе и 83,3% случаев в 3-й группе). Развитие НАЖБП у носителей генотипа СС характеризуется наиболее выраженными изменениями липидного метаболизма (индекс атерогенности — ИА 7,32 в 3-й группе) по сравнению с генотипами АА (ИА 4,56 во 2-й группе и 1,73 в 1-й группе) и СС (ИА 6,43 во 2-й группе и 2,52 в 1-й группе) при состояниях функциональной недостаточности тиреоидных гормонов и относительной нормы. Заключение. Проведенный анализ связи полиморфных вариантов rs 38088607 гена СYР7А1 с нарушением липидного обмена в исследуемых группах показал, что достоверно более высокие уровни атерогенных фракций холестерина определялись при генотипе СС по сравнению с носителями генотипа АА и не завесили от наличия НАЖБП и гипотиреоза. Полученные данные позволяют рассматривать гомозиготный генотип АА как протекторный по отношению к дислипидемии вариант мутации rs 38088607 гена СYР7А1. Однако при состояниях функциональной недостаточности тиреоидных гормонов уровень триглицеридов достоверно выше при обоих генотипах, что свидетельствует о существенной роли гипотиреоза. в развитии дислипидемий и НАЖБП.

Aim. To investigate the association of the polymorphic variants -204А > С (rs 3808607) in the CYP7A1 gene with the development of dyslipidemias in healthy individuals, in patients with non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) and in those with NAFLD concurrent with hypothyroidism. Subjects and methods. DNA samples and lipidograms were examined in 180 patients, including 60 healthy individuals (Group 1), 60 patients with hypothyroidism concurrent with NAFLD (Group 2) and 60 patients with NAFLD (Group 3). All the patients underwent ultrasound examination of the thyroid gland and abdominal cavity organs; FibroMax scores were calculated. Results. All the study groups most frequently showed a homozygous AA genotype (86.6% of cases in Group 1, 80% in Group 2, and 83.3% in Group 3). The development of NAFLD in CC genotype carriers is characterized by the most pronounced changes in lipid metabolism (atherogenic index AI, 7.32 in Group 3) compared to the genotypes AA (AI, 4.56 in Group 2 and 1.73 in Group 1) and CC (AI, 6.43 in Group 2 and 2.52 in Group 1) in functional insufficiency of thyroid hormones and relative normal conditions. Conclusion. The analysis of the relationship pf polymorphic variants CYP7A1 rs 3808607 to lipid metabolic disturbance in the study groups showed that the significantly higher levels of the atherogenic cholesterol fractions were determined in the CC genotype compared to AA genotype carriers and they did not depend on the presence of NAFLD and hypothyroidism. The findings make it possible to consider the AA homozygous genotype of variant mutation CYP7A1 rs 3808607 as protective against dyslipidemia. However, in functional insufficiency of thyroid hormones, the level of triglycerides is significantly higher in both genotypes, which suggests that hypothyroidism plays as essential role in the development of dyslipidemia and NAFLD.