COVID-19, SARS, H5N1, A/H1N1, EVD: порівняльний аналіз впливу пандемій на економічний та соціальний розвиток у національному, світовому та регіональному контекстах

Abstract

Найбільш масштабними пандеміями, які мали місце у ХХІ столітті та передували епідемії COVID-19, були пташиний грип (вірус H5N1), коронавірусне захворювання легень (атипова пневмонія SARS), "мексиканка" або свинячий грип (вірус A/H1N1), вірус Еболи (EVD). Пандемія SARS у 2002 році стала критичною точкою відліку макроекономічних наслідків епідемій для глобальної економіки, оскільки після неї Всесвітній банк щорічно готує аналітичну доповідь, в якій узагальнює потенційні ризики можливих пандемій та рекомендовані заходи проти епідеміологічного реагування. У статті узагальнені наслідки цих пандемій за такими ознаками, як: загальні характеристики (країна походження, рік початку пандемії, кількість захворілих, кількість летальних випадків, географічне охоплення, найбільш постраждалі країни); економічні наслідки (найбільш постраждалі галузі та ті, що отримали розвиток внаслідок епідемії, вплив на експорт, втрати ВВП найбільш постраждалих країн, економічні втрати від пандемії у загальносвітовому масштабі); соціальні наслідки (втрата робочих місць).

Наиболее масштабными пандемиями, которые имели место в XXI веке и предшествовали эпидемии COVID-19, были птичий грипп (вирус H5N1), коронавирусное заболевание легких (атипичная пневмония SARS), "мексиканка" или свиной грипп (вирус A/H1N1), вирус Эболы (EVD). Пандемия SARS в 2002 году стала критической точкой отсчета макроэкономических последствий эпидемий для глобальной экономики, поскольку после нее Всемирный банк ежегодно готовит аналитический доклад, в котором обобщает потенциальные риски возможных пандемий и рекомендуемые меры противоэпидемиологического реагирования. В статье обобщены последствия этих пандемий по таким признакам, как: общие характеристики (страна происхождения, год начала пандемии, количество заболевших, количество летальных случаев, географический охват, наиболее пострадавшие страны); экономические последствия (отрасли, которые наиболее пострадали и получили развитие в результате эпидемии, влияние на экспорт, потери ВВП наиболее пострадавших стран, экономические потери от пандемии в общемировом масштабе); социальные последствия (потеря рабочих мест).

The COVID-19 pandemic and the resulting mass shutdowns of economic activities of individual companies and even entire industries, as well as changes in the usual mode of social communication form significant socio-economic imbalances that manifest themselves in national, global and regional contexts. Today, it is too early to summarize the global impact of the COVID-19 pandemic, as its second wave is still gaining momentum. But the first conclusions, in particular, on the basis of the above analysis, can already be made. According to the World Bank, the destructive impact of the COVID-19 pandemic is estimated at 1.5% of world GDP, and according to the International Monetary Fund - at 3%, which is significantly higher than from all four previous epidemics analyzed above. The largest pandemics in the 21st century and preceding the COVID-19 epidemic were bird flu (H5N1 virus), coronavirus lung disease (SARS), «Mexican» or swine flu (A/H1N1 virus), virus EVD). The SARS pandemic in 2002 became a critical starting point for the macroeconomic impact of epidemics on the global economy, as the World Bank subsequently prepared an annual analytical report summarizing the potential risks of possible pandemics and recommended measures against the epidemiological response. The article summarizes the consequences of these pandemics on the following grounds: general characteristics (country of origin, year of pandemic, number of cases, number of deaths, geographical coverage, most affected countries); economic consequences (industries most affected and developed as a result of the epidemic, the impact on exports, the loss of GDP of the most affected countries, economic losses from the pandemic worldwide); social consequences (loss of jobs). Analysis of the social and economic consequences of the most famous pandemics of the XXI century allows to adequately understand and predict the consequences of the current pandemic, as well as to provide recommendations for the timely application of effective regulatory measures. This should provide an informational basis for a more balanced approach to dealing with the effects of the COVID-19 pandemic in real time, aimed at reducing epidemiological threats to public health and mitigating the negative socio-economic losses from quarantine.