Болезнь Альцгеймера: микробиологические аспекты течения

Abstract

Постановка проблеми. Вивчення питання взаємовідносин між кишечником і мозком при хворобі Альцгеймера (БА) на сьогоднішній день є актуальним. Аналіз останніх досліджень. За висновком експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я, БА є найчастішою причиною недоумства в літньому і старечому віці. В даний час з'являється все більша кількість свідчень того, що імунна система залучена в розвиток хвороби Альцгеймера (БА). Спостерігається грандіозна і необоротна атрофія зони розпізнавання, аналізу та збереження інформації у відповідних відділах головного мозку. Недавні дослідження виявили участь нейрозапалення в патогенезі БА. Формулювання мети статті. Мета - вивчити якісний і кількісний склад кишкової мікрофлори хворих на бронхіальну астму. Виклад основного матеріалу. Аналізуючи результати мікробіологічного дослідження випорожнень хворих на бронхіальну астму, нами було встановлено, що у 100% обстежуваних пацієнтів виявлено якісні та кількісні дисбіотичні зміни кишечника різних ступенів проявів: у 38,1 ± 0,04% випадків реєструвався дисбактеріоз I ступеня; в 28,6 ± 0,03% - II ступеня і в 33,3 ± 0,03% - ІІІ ступеня. Висновки і перспективи подальших досліджень. У 25,0 ± 0,1% пацієнтів 1 групи в анамнезі реєструвалася кишкова дисфункція, яка проявлялася у вигляді діареї. У пацієнтів 2-ї і 3-ї груп були зафіксовані субкомпенсовані і декомпенсовані форми дисбіозу відповідно, які характеризувалися збільшенням ступеня обсіменіння кишечника УПМ і зниженням колонізаційної резистентності опосередкованої індігенной мікрофлорою. Перспективами подальших досліджень є вивчення імунної статусу хворих на бронхіальну астму; проведення in vivo досліджень щодо впливу власної мікрофлори на характер і швидкість коригування мікробіома при дисбіозах кишечника в порівнянні з пробітbxyjş терапією. Ключові слова: хвороба Альцгеймера, мікрофлора кишечника, індигенна мікрофлора.

Постановка проблемы. Изучение вопроса взаимоотношений между кишечником и мозгом при болезни Альцгеймера (БА) на сегодняшний день является актуальным. Анализ последних исследований. По заключению экспертов Всемирной организации здравоохранения, БА является наиболее частой причиной слабоумия в пожилом и старческом возрасте. В настоящее время появляется все большее количество свидетельств того, что иммунная система вовлечена в развитие болезни Альцгеймера (БА). Наблюдается грандиозная и необратимая атрофия зоны распознавания, анализа и сохранения информации в соответствующих отделах головного мозга. Недавние исследования выявили участие нейровоспаления в патогенезе БА. Формулировка цели статьи. Цель - изучить качественный и количественный состав кишечной микрофлоры пациентов с БА. Изложение основного материала. Анализируя результаты микробиологического исследования испражнений пациентов с БА, нами было установлено, что у 100 % обследуемых пациентов выявлены качественные и количественные дисбиотические изменения кишечника разных степеней проявлений: в 38,1 ± 0,04 % случаев регистрировался дисбактериоз I степени; в 28,6 ± 0,03 % - II степени и в 33,3 ± 0,03 % - ІІІ степени. Выводы и перспективы дальнейших исследований. У 25,0 ± 0,1 % пациентов 1 группы в анамнезе регистрировалась кишечная дисфункция, которая проявлялась в виде диареи. У пациентов 2-й и 3-й групп были зафиксированы субкомпенсированные и декомпенсиворованные формы дисбиоза соответственно, которые характеризовались увеличением степени обсеменения кишечника УПМ и снижением колонизационной резистентности опосредованной индигенной микрофлорой. Перспективами дальнейших исследований является изучение иммуного статуса пациентов с БА; проведение in vivo исследований по влиянию собственной микрофлоры на характер и скорость корректировки микробиома при дисбиозах кишечника в сравнении с пробитической терапией. Ключевые слова: болезнь Альцгеймера, микрофлора кишечника, индигенная микрофлора.

Formulation of the problem. The study of the relationship between the intestines and the brain in Alzheimer's disease (BA) is relevant today. Analysis of recent research. According to experts of the World Health Organization, BA is the most common cause of dementia in the elderly and the elderly. Nowadays there is an increasing number of evidence that the immune system is involved in the development of BA disease. There is a grandiose and irreversible atrophy of the zone of recognition, analysis and preservation of information in the corresponding sections of the brain. Recent studies have shown the involvement of neuro-spasm in the pathogenesis of asthma. Formulating the purpose of the article. The purpose - to study the qualitative and quantitative composition of the intestinal microflora of patients with bronchial asthma. Presenting main material. Analyzing the results of the microbiological study of feces in patients with bronchial asthma, we found that in 100% of the patients examined, qualitative and quantitative dysbiotic changes of the intestine of various degrees of manifestations were revealed: in the cases of grade I dysbiosis recorded in 38,1 ± 0,04% of cases; in 28,6 ± 0,03% - II degree and in 33,3 ± 0,03% - the third degree. Conclusions and perspectives of further research. In 25,0 ± 0,1% of patients in group 1, an intestinal dysfunction, which was manifested as diarrhea, was recorded in history. In patients of the 2nd and 3rd groups, subcompensated and decompensated forms of dysbiosis were reported jointly, characterized by an increase in the degree of colonization of the intestines of the UPM and a decrease in colonization resistance mediated by an indigenous microflora. Prospects for further research are the study of the immune status of patients with bronchial asthma; conducting in vivo studies on the influence of its own microflora on the nature and rate of microbioma correction in intestinal dysbiosis in comparison with probiotic therapy. Key words: Alzheimer's disease, intestinal microflora, indigenous microflora.