Innovations in Health Care Management: the Effect of the Pandemic on the Labour Market Change

Abstract

Пандемія COVID-19 мобілізувала наукову спільноту до дослідження питань економічних та соціальних наслідків її дії на глобальному рівні. Пандемії обумовила виникнення незворотніх змін в політичній, економічній стабільності, а також структурних змін на ринку праці. Авторамо зазначено, що попри прийняті урядом Угорщини зусилля протидії економічному колапсу, пандемія значно трансформувала суспільний устрій. Так, низка експертів наголошують на неефективності прийнятих заходів. Суспільство було позбавлено соціальної комунікації, вільного пересування, що обмежило можливості туризму та відпочинку. Крім цього, значна частка населення втратила роботу. Економічні наслідки пандемії є незаперечними для угорського народу, так само як для італійців та французів, які серйозно постраждали від дії панлемії. Авторами довелено, що дві третини населення Угорщини не відчуває перебільшення зі сторони засобів масової інформації щодо тяжкості спалаху COVID-19. Метою статті є аналіз можливих напрямів фінансової підтримки економічих секторів, які найбільше постраждали від впливу пандемії, забезпечуючи повну безпеку громадян. З іншої сторони, на макроекономічному рівні постає питання щодо довгострокових наслідків впливу пандемії COVID-19, тобто яким чином країни зможуть подолати зростання безробіття та зміни в торгових відносинах між країнами. Підгрунтям дослідження стали результати анкетування лідерів студентських спілок та вчених чотирьох університетів. Вікова група респондентів – від 18 до 30 років. Метою опитування було визначення ставлення респондентів до економічних наслідків, спричинених пандемією. Методологія дисперсійного аналізу дозволила визначити, як різні соціальні групи, сгруповані за демографічними характеристиками та предметними сферами, сприймають економічні наслідки COVID-19. Емпіричні результати дослідження свідчать про наявність найбільших розбіжностей в ставленні респондентів до змін у способі життя та охорони здоров'я. Встановлено, що пандемія значно змінла умови праці (перехід від роботи в офісі до віддаленого робочого міссця), навчання у школах та закладах вищої освіти. У статті доведено, що найбільш значущі негативні тенденції очікуються на ринку праці. Таким чином, молоде покоління, яке нині навчається у закладах вищої освіти, стане одним із найбільших постраждалих від вірусу в довгостроковій перспективі.

The COVID-19 pandemic was identified in 17 days, and the related enormous economic and social impacts have mobilized the global scientific world in almost all areas of science. The leaders of individual countries have to face a challenge that has been unprecedented for many decades. The global pandemic could lead to profound changes in the balance of power, economical operations, and the labour market. In turn, the accompanying measures have brought a lot of changes to everyday life. Although the government of Romania had taken some measures to avoid the collapse of the economy. However, the experts did not regard these efficient enough. In this time two-thirds of the Hungarian population do not feel that the media exaggerates the severity of the COVID-19 outbreak and the economic consequences of the pandemic are undisputable for the Hungarian people, just like for the Italian and French people who were severely affected by the virus. People have been deprived of the joy of social gatherings, free movement, travel and many of them have even lost their jobs. The primary question at the moment is whether countries could finance the sectors in hardship and whether their inter-dependence regarding the exchange of goods imposes any kind of danger to their citizens. In terms of macro-economy, however, the long-term consequences are much more interesting, and it raises questions like how the countries will be able to handle the situation resulted by the increased unemployment and the different trade relations. This study presents a primary research with the age group of 18-30. The target group is leaders of student unions and academics of four universities. This questionnaire survey aims to examine how the Hungarian and Transylvanian respondents see the prospective economic effects of the current situation on the different sectors of the economy. In addition to the descriptive statistical analysis, the perception of economic impacts was examined with variance analysis concerning different demographic characteristics, and the currently studied subject area. Is the negative attitude prevailing or do the different groups react differently to the state of affairs? The greatest differences in the opinion of respondents could be observed in the area of lifestyle and healthcare. The experts think that the pandemic will result in great changes in the offices, homes, schools, and places of work. Negative aftereffects are not predicted in higher education, sales, and trade. It can be concluded that negative labour market trends are expected, therefore probably the young generation currently studying in higher education will be one of the biggest losers of the virus in the long run.