Therapeutic plasmapheresis in a complex treatment of patients with chronic hepatitis

Abstract

Мета: Визначити патогенетичну доцільність, ефективність і місце терапевтичного плазмаферезу в комплексному лікуванні хворих на хронічний гепатит. Матеріали і методи: Проведено аналіз історій хвороб 77 пацієнтів. В процесі лікування у пацієнтів був діагностований хронічний токсичний гепатит (к.71). Діагноз встановлено відповідно до офіційної документації, представленої гастроентерологічним відділенням Сумської обласної клінічної лікарні ЦО «ЦМЛ», Сумською обласною інфекційною клінічною лікарнею імені З.Ю. Красовицького і Сумським обласним центром служби крові. Результати: Встановлено, що показники загального білка в нормі і альбуміну після плазмаферезу і при консервативному лікуванні. Велике значення можуть мати маркери цитолізу і холестазу. Найбільш значні зміни спостерігалися в показниках ураження паренхіми печінки, включаючи АлАТ, АсАТ і лужну фосфатазу. При консервативному лікуванні відсоток рівня лужної фосфатази покращився на 31%, після курсу плазмаферезу - на 58%. Отримані цифри індексів холестазу свідчать про ефективність обох методів лікування, але лікування плазмаферезу надає більш виражений вплив на зниження рівня лужної фосфатази. Рівень білірубіну поліпшений на 38,8% після плазмаферезу і на 65% при консервативному лікуванні. Висновок: Включення плазмаферезу в комплексну терапію хронічного гепатиту знижує вираженість цитолізу і холестазу, збільшує ремісію і значно покращує клінічні прояви.

Цель: Определить патогенетическую целесообразность, эффективность и место терапевтического плазмафереза в комплексном лечении больных хроническим гепатитом. Материалы и методы: Проведен анализ историй болезни 77 пациентов. В процессе лечения у пациентов был диагностирован хронический токсический гепатит (К.71). Диагноз выставлен в соответствии с официальной документацией, представленной гастроэнтерологическим отделением Сумской областной клинической больницы ЦО «ЦГБ», Сумской областной инфекционной клинической больницей имени З.Ю. Красовицкого и Сумским областным центром службы крови. Результаты: Установлено, что показатели общего белка в норме и альбумина после плазмафереза и при консервативном лечении. Большое значение могут иметь маркеры цитолиза и холестаза. Наиболее значительные изменения наблюдались в показателях поражения паренхимы печени, включая АлАТ, АсАТ и щелочную фосфатазу. При консервативном лечении процент уровня щелочной фосфатазы улучшился на 31%, после курса плазмафереза - на 58%. Полученные цифры индексов холестаза свидетельствуют об эффективности обоих методов лечения, но лечение плазмаферезом оказывает более выраженное влияние на снижение уровня щелочной фосфатазы. Уровень билирубина улучшен на 38,8% после плазмафереза и на 65% при консервативном лечении. Заключение: Включение плазмафереза в комплексную терапию хронического гепатита снижает выраженность цитолиза и холестаза, увеличивает ремиссию и значительно улучшает клинические проявления.

The aim: To determine the pathogenetic expediency, efficiency and the place of therapeutic plasmapheresis in a complex treatment of patients with chronic hepatitis. Materials and methods: It was carried out the analysis of case histories of 77 patients. In the course of treatment, the patients were diagnosed with chronic toxic hepatitis (K.71). Diagnosis was exposed in accordance with the official documentation introduced by the Gastroenterological department of Sumy Regional Clinical Hospital CH”SRCH”, Sumy Regional Infectious Diseases Clinical Hospital named after Krasovytsky ZY and Sumy Regional Center of Blood Service. Results: It was found that total protein indicator is the normal range and albumin after plasmapheresis and during conservative treatment.Markers of cytolysis and cholestasis are have great value may. The most significant changes were observed in rates indicating lesion of the hepatic parenchyma, including ALT, AsAT and alkaline phosphatase. In conservative treatment, the percentageof the alkaline phosphatase level improved by 31%, after the course of plasmapheresis – by 58%. The obtained figures of cholestasis indexes indicate the effectiveness of both methods of treatment, but treatment with plasmapheresis has a more expressed effect on the decrease of alkaline phosphatase level. The level of bilirubin improve on 38,8% after plasmapheresis and 65% in the comparison group. Conclusion: Inclusion in the complex therapy of chronic hepatitis plasmapheresis reduces the severity of cytolysis and cholestasis, increases remission and significantly improves clinical manifestations.