Образ жінки в романі "Щоденник Бріджит Джонс" Гелен Філдінг: концептуальний, гендерний і перекладознавчий аналіз

Abstract

Тема: Образ жінки в романі "Щоденник Бріджит Джонс" Гелен Філдінг: концептуальний, гендерний і перекладознавчий аналіз Мета: Метою дослідження є вивчення особливостей перекладу англійської літератури, зокрема жанру чікліт, українською мовою на прикладі роману "Щоденник Бріджит Джонс" Гелен Філдінг, а саме при відтворенні жіночих образів у тексті перекладу. У першому розділі було розглянуто поняття "авторський ідіостиль", передумови його появи, його дефініція, характеристики, структура. Вивчення низки теоретичних праць з даної теми дозволило дійти висновку, що визначення терміну "ідіостиль" до тепер викликає полеміку поміж дослідників у цій галузі. Розглядалися точки зору різних вчених. На основі поданих визначень окреслили основні характеристики ідіостилю автора, такі як системність, суб’єктивність, динамічність. Також, було розглянуто поняття художнього тексту і специфіка його перекладу та особливості перекладу різних засобів художньої виразності. У другому розділі було з’ясовано, що на появу досліджуваного жанру чікліт вплинули світові соціокультурні події. Однією з найбільш важливих особливостей цього літературного жанру є те, що авторами, головними героїнями і читачами є жінки. Було виявлено, що головною відмінністю жанру чікліт можна назвати форму оповідання і часовий простір. У романах жанру "чікліт" домінує розповідь від першої особи, часто стилізована під щоденникові записи. Жанр орієнтований на опис подій, що відбуваються "тут і зараз" з героїнею, від чиєї особи йде розповідь. До труднощів перекладу таких творів належить переклад авторських оказіоналізмів, неологізмів, скорочень, просторічних слів, вульгаризмів, емоційної лексики і розмовної мови, в якій часто присутні сучасні слова і вирази, незареєстровані в словниках. У третьому розділі було проведено лексикостилістичний та порівняльний аналіз перекладів Луцан Лідії та Мельник Оксани. Визначили, що переклад Луцан Лідії найбільш вдалий з точки зору збереження стилю роману і, як наслідок, більш адекватної передачі образу головного персонажа.

Тема: Образ женщины в романе "Дневник Бриджит Джонс" Хелен Филдинг: концептуальный, гендерный и переводоведческий анализ Цель: Целью исследования является изучение особенностей перевода английской литературы, в частности жанра чиклит, на украинский язык на примере романа "Дневник Бриджит Джонс" Хелен Филдинг, а именно при воспроизведении женских образов в тексте перевода. В первой главе было рассмотрено понятие "авторский идиостиль", предпосылки его появления, его дефиниция, характеристики, структура. Изучение ряда теоретических трудов по данной теме позволило сделать выводы, что определение термина "идиостиль" до сих пор вызывает полемику среди исследователей в этой области. Рассматривались точки зрения различных ученых. На основе данных определений выделены основные характеристики идиостиля автора, такие как системность, субъективность, динамичность. Также, было рассмотрено понятие художественного текста и специфика его перевода и особенности перевода различных средств художественной выразительности. Во втором разделе удалось выяснить, что на появление исследуемого жанра чиклит повлияли мировые социокультурные события. Одной из наиболее важных особенностей данной литературы является то, что авторами, главными героинями и читателями являются женщины. Было обнаружено, что главным отличием жанра чиклит можно назвать форму повествования и временное пространство. В романах жанра "чиклит" доминирует рассказ от первого лица, часто стилизованный под дневниковые записи. Жанр ориентирован на описание событий, происходящих "здесь и сейчас" с героиней, от чьего лица идет повествование. К трудностям перевода таких произведений принадлежит перевод авторских неологизмов, неологизмов, сокращений, просторечных слов, вульгаризмов, эмоциональной лексики и разговорной речи, в которой часто присутствуют современные слова и выражения, зарегистрированные в словарях. В третьем разделе было проведено лексико-стилистический и сравнительный анализ переводов Луцан Лидии и Мельник Оксаны. Определили, что перевод Луцан Лидии наиболее удачный с точки зрения сохранения стиля романа и, как следствие, более адекватной передачи образа главного персонажа.

Title: An Image of a Woman in "Bridget Jones’s Diary" by Helen Fielding: Conceptual, Gender-Based, and Translation-Oriented Text Analysis. The aim of the research is to study the linguistic and stylistic features of the translation of chick-lit genre in English literature into the Ukrainian language based on the novel Bridget Jones’s Diary by Helen Fielding, particularly the reproduction of female images in the target text. The first Chapter examined the concept of “author’s idiostyle”, the prerequisites for its emergence, its definition, characteristics, structure. The study of various theoretical works on this topic made it possible to conclude that the definition of the term “idiostyle” still causes controversy among researchers in this area. The viewpoints of various scientists were considered. Based on these definitions, we identified the main characteristics of the author’s idiostyle, such as consistency, subjectivity, and dynamism. Also, the concept of a literary text and the specificity of its translation, as well as the features of the translation of various means of artistic expression were considered. In the second Chapter, it was possible to find out that an array of world socio-cultural events influenced the emergence of the studied genre of chicklit. One of the most important features of this type of literature is that the authors, protagonists and readers are women. It is figured out that the main peculiarity of chick-lit is the narrative style and time frame. Chick-lit novels are characterized by a first-person narrative, often in the form of a diary entry. The genre is focused on describing the events happening to the main character “right here and now”. To chick-lit genre translation difficulties we refer author’s occasionalisms, neologisms, abbreviations, colloquial words, vulgarisms, emotional vocabulary and spoken language, which often contains modern words and fixed expressions not listed in dictionaries. The third Chapter shows the linguostylistic and comparative analysis of two translations of the novel done by Lutsan Lidia and Melnyk Oksana. As a result of such comparison, it is identified that L. Lutsan’s literary translation is more successful in terms of preserving the author’s style of the novel. Therefore, we observe a more adequate representation of the image of the main character.