Синергетична модель концепту ПОЛІТИКА (на матеріалі англійської мови)

Abstract

Стаття репрезентує поетапний механізм реконструкції синергетичної моделі концепту ПОЛІТИКА, організованої за традиційним принципом «ядро – ближня – дальня – крайня периферія» в свідомості американського соціуму. Пропонована ядерно-периферійна стратифікація синергетичного ракурсу відрізняється від аналогічної організації концепту в когнітивному вимірі, хоча залучення когнітивних засобів як допоміжних інструментів синергетичної розвідки не виключається. У когнітивній польовій моделі ПОЛІТИКИ з попереднього дослідження використовувався суто мережевий формат реконструкції (концептуальна модель за методикою «семантика лінгвальних мереж», пропозиційні схеми якої через операції когнітивної інтерпретації та промінантності сортувалися за спадною частотністю з віднесенням до ядра та периферійних зон відповідно). Натомість, синергетичну польову модель пропонується генерувати в матричній формі, що структурно утримується мережевими елементами. Для цього обираються чотири комплекти дослідницького матеріалу, в яких ступінь варіативності опису ПОЛІТИКИ виступає критерієм поділу концепту на ядро і периферію. Так, тлумачні лінгвістичні і фахові політичні словники (перший комплект) подають теоретично-абстраговану інформацію про ПОЛІТИКУ, інваріантну для всіх учасників комунікації американського соціуму, що ототожнюється з ядром концепту. Решта комплектів (політичний дискурс, публіцистичний дискурс, тезаурусні й ідіоматичні словники) репродукують практичну актуалізацію інформації про ПОЛІТИКУ, а тому варіативність такої експлікації виступає критерієм виділення периферійних зон – ближньої (політичний дискурс), дальньої (публіцистичний дискурс), крайньої (тезаурусні й ідіоматичні джерела). Названі комплекти матеріалів, опрацьовані компонентним аналізом і когнітивною інтерпретацією, продукують чотири матриці ПОЛІТИКИ, котрі у разі схожості доменів транслюються у геометрично-польову форму. Отримана фігура аналізується на предмет гомотетичної самоподібності Евкліда. Якщо математичною перевіркою вдається довести гомотетію фігури, робиться висновок, що концепт ПОЛІТИКА має дійсно ознаки самоподібності в свідомості американського соціуму.

Статья представляет поэтапный механизм реконструкции синергетической модели концепта ПОЛИТИКА, организованной по традиционному принципу "ядро - ближняя - дальняя - крайняя периферия" в сознании американского социума. Предлагаемая ядерно-периферийная стратификация синергетического ракурса отличается от аналогичной организации концепта в когнитивном измерении, хоть использование когнитивных средств как вспомогательных элементов синергетической разведки не исключается. В когнитивной полевой модели ПОЛИТИКИ из предыдущего исследования использовался суто сетевой формат реконструкции (концептуальная модель по методике "семантика лингвальных сетей", пропозициональные схемы которой посредством операций когнитивной интерпретации и проминантности сортировались по убывающей частотности с отнесением к ядру и периферии соответственно). Вопреки этому, синергетическую полевую модель предлагается генерировать в матричной форме, что структурно удерживается сетевыми элементами. Для этого избираются четыре комплекта исследовательского материала, в которых степень вариативности описания ПОЛИТИКИ выступает критерием деления на ядро и периферию. Исходя из этого, толковые лингвистические и политические словари (первый комплект) подают теоретически-абстрагированную информацию о ПОЛИТИКЕ, инвариантную для всех участников коммуникации американского социума, что приравнивается к ядру концепта. Остальные комплекты (политический дискурс, публицистический дискурс, тезаурусные и идиоматические словари) репродуцируют практическую актуализацию информации о ПОЛИТИКЕ, поэтому вариативность такой экспликации является критерием выделения периферийных зон - ближней (политический дискурс), дальней (публицистический дискурс), крайней (тезаурусные и идиоматические источники). Упомянутые комплекты материалов, обработанные компонентным анализом и когнитивной интерпретацией, создают четыре матрицы ПОЛИТИКИ, которые в случае схожести доменов транслируются в геометрически-полевую форму. Полученная фигура анализируется на предмет гомотетического самоподобия Евклида. Если посредством математической проверки удается доказать гомотетию фигуры, делается вывод, что концепт ПОЛИТИКА действительно имеет признаки самоподобия в сознании американского социума.

The article reveals the mechanism of reconstructing gradually the POLITICS synergetic model that is traditionally organized as per the principle “core – close – far – extreme periphery” in American mind. The offered idea of core-periphery stratification differs from that of the cognitive model although it is not excluded to apply cognitive operations as auxiliary tools of synergetic research. In the previous study, it is the network format only that was used for reconstructing the cognitive field model (initially, the methodology “semantics of lingual networks” produced the conceptual model of POLITICS whose propositional schemas (sorted by decreasing frequency through the operations of cognitive interpretation and prominence) were further distributed to core and periphery zones, respectively). As opposed to that, the synergetic field model is offered to be generated via the matrix format structurally arranged with network elements. For this aim, four sets of research material are selected in which a varying difference in description of POLITICS is regarded as a criterion of concept division into core and periphery. Therefore, explanatory and specialized political dictionaries give the theoretically abstract information on POLITICS that is invariant for all participants of communication within American community (which stands for the concept core). Other sets of research material (political discourse, journalistic discourse, thesaurus and idiom dictionaries) reveal the practical actualization of information on POLITICS, and the varying degree of such explication shows a reason for equating them to respective periphery zones – close (political discourse), far (journalistic discourse), extreme (thesaurus and idiom sources). These research materials are processed through component analysis and cognitive interpretation, and finally four matrixes of POLITICS are obtained. In case of similarity, they are converted into the field geometrical form. The figure is analyzed whether it corresponds to Euclid’s homothety. If homothety for the figure is proved, a conclusion is made that the POLITICS concept has indeed self-similarity in American mind.