Компаративістика у лінгвістичних та перекладацьких студіях

Abstract

Значення і масштаби художніх перекладів особливо зросли на порозі нового тисячоліття, в епоху глобалізації як нового етапу інтернаціоналізації. Динамічний розвиток художнього перекладу в наші дні відзначений яскравою особливістю, що виявляється в міждисциплінарному характері освоєння і різноманітті підходів до питань перекладу. Процес художнього перекладу – поліфункціональний, багатогранний і тому пов'язаний з найрізноманітнішими філологічними дисциплінами. Стає очевидним факт найважливішого значення художнього перекладу як фактора, що об’єднує різні народи з різним сприйняттям світу, іншого культурно- історичного середовища. Проблеми перекладу є не просто важливими і такими, що вимагають правильного вирішення та належної уваги в контексті взаємного культурного обміну культурного світового дослідження. Вирішальним фактором обґрунтування неперекладності визнається когнітивний, який розуміється як неперекладність особистісно пережитої значущості на вербальний код в рамках однієї мови-культури. Шляхом моделювання когнітивного акту міжкультурної комунікації за допомогою основних психологічних постулатів мовленнєвої діяльності дослідник констатує втрати при експлікації означеного з боку автора, втрати фрагментів вихідної інформації з боку перекладача, втрати при рецепції з боку адресата. Порівняльний аналіз оказіоналізмів з творів Дж. Роулінг про «Гаррі Поттера» дозволив виділити перекладацькі стратегії, згідно з якими при перекладі творів жанрі фентезі, включаючи книги про «Гаррі Поттера», необхідно передати: за допомогою транслітерації або транскрипції: більшість заклинань; за допомогою створення оказіональних слів на основі словотворчих елементів перекладацького мови: назви вигаданих предметів і свят чарівного світу; за допомогою функціонального аналога, перекладу: назва гравців з гри «Квідич». У ході аналізу перекладу твору Дж. Толкіна було встановлено, що основна частина досліджуваного матеріалу була перекладена способом описового перекладу. Це обумовлено тим, що більшість загадок і прислів’їв є авторськими і мають в своєму змісті індивідуальний метафоричний опис предметів і явищ. Нами було зазначено, що комунікативна професійна перекладацька здатність повинна являти собою синтез вузькоспеціальних здібностей (технічної, текстоутворюючої здібностей і особистісних характеристик перекладача), відображають професійну спрямованість навчання, і більш загальних здібностей (мовну, професійну інтерактивну здатності), відповідних комунікативній орієнтованості курсу навчання. Таким чином, формування перекладацьких здібностей передбачає не тільки ознайомлення і тренування у вживанні лексичного і граматичного матеріалу, а й оволодіння прийомами передачі на українську мову звуків і графем, а також лексичними і граматичними перекладацькими прийомами і трансформаціями.

Значение и масштабы художественных переводов особенно выросли на пороге нового тысячелетия, в эпоху глобализации как нового этапа интернационализации. Динамичное развитие художественного перевода в наши дни отмечен яркой особенностью, проявляющейся в междисциплинарном характере освоения и многообразии подходов к вопросам перевода. Процесс художественного перевода - полифункциональный, многогранный и поэтому связан с самыми разнообразными филологическими дисциплинами. Становится очевидным факт важнейшее значение художественного перевода как фактора, объединяющего разные народы с разным восприятием мира, другого культурно исторической среды. Проблемы перевода не просто важными и требующими правильного решения и должного внимания в контексте взаимного культурного обмена культурного мирового исследования. Решающим фактором обоснования неперекладности признается когнитивный, понимаемый как непереводимость личностно переживаемой значимости на вербальный код в рамках одного языка-культуры. Путем моделирования когнитивного акта межкультурной коммуникации с помощью основных психологических постулатов речевой деятельности исследователь констатирует потери при экспликации указанного со стороны автора, потери фрагментов исходной информации со стороны переводчика, потери при рецепции со стороны адресата. Сравнительный анализ неологизмов из произведений Дж. Роулинг о «Гарри Поттере» позволил выделить переводческие стратегии, согласно которым при переводе произведений жанре фэнтези, включая книги о «Гарри Поттере», необходимо передать: с помощью транслитерации или транскрипции: большинство заклинаний; посредством создания окказиональных слов на основе словообразовательных элементов переводческого языка: названия вымышленных предметов и праздников волшебного мира; с помощью функционального аналога, перевода: название игроков по игре «Квиддич». В ходе анализа перевода произведения Дж. Толкина было установлено, что основная часть исследуемого материала была переведена способом описательного перевода. Это обусловлено тем, что большинство загадок и пословиц являются авторскими и имеют в своем содержании индивидуальный метафорический описание предметов и явлений. Нами было отмечено, что коммуникативная профессиональная переводческая способность должна представлять собой синтез узкоспециальных способностей (технической, текстоутворюючои способностей и личностных характеристик переводчика), отражают профессиональную направленность обучения, и более общих способностей (языковую, профессиональную интерактивную способности), соответствующих коммуникативной ориентированности курса обучения. Таким образом, формирование переводческих способностей предполагает не только знакомство и тренировки в употреблении лексического и грамматического материала, но и овладение приемами передачи на украинский язык звуков и графем, а также лексическими и грамматическими переводческими приемами и трансформациями.

The value and scale of literary translations have especially increased on the threshold of the new millennium, in the era of globalization as a new stage of internationalization. The dynamic development of literary translation today is marked by a striking feature, which is manifested in the interdisciplinary nature of the development and diversity of approaches to translation. The process of literary translation is multifunctional, multifaceted and therefore associated with a variety of philological disciplines. It becomes clear that literary translation is of paramount importance as a factor that unites different peoples with different perceptions of the world and other cultural and historical environments. The problems of translation are not just important and require the right solution and proper attention in the context of mutual cultural exchange of cultural world research. The decisive factor in substantiating non-translation is cognitive, which is understood as the non-translation of personally experienced significance into verbal code within one language-culture. By modeling the cognitive act of intercultural communication using the basic psychological postulates of speech activity, the researcher states the loss in the explication of the specified by the author, the loss of fragments of source information by the translator, the loss of reception by the recipient. A comparative analysis of occasionalisms from J. Rowling's works on "Harry Potter" allowed us to identify translation strategies according to which when translating works of the fantasy genre, including books about "Harry Potter", it is necessary to transfer: by transliteration or transcription: most spells; by creating occasional words on the basis of word-forming elements of the language of translation: the names of fictional objects and holidays of the magical world; with the help of a functional analogue, translation: the name of the players from the game "Quidditch". In the course of the analysis of the translation of J. Tolkien's work it was established that the main part of the researched material was translated by the method of descriptive translation. This is due to the fact that most riddles and proverbs are author's and have in their content an individual metaphorical description of objects and phenomena. We noted that communicative professional translation ability should be a synthesis of highly specialized abilities (technical, text-forming abilities and personal characteristics of the translator), reflect the professional orientation of learning, and more general abilities (language, professional interactive ability), corresponding to communicative learning. Thus, the formation of translation skills involves not only acquaintance and training in the use of lexical and grammatical material, but also mastering the techniques of transmission to the Ukrainian language of sounds and graphemes, as well as lexical and grammatical translation techniques and transformations.