Вплив територіального чинника на своєчасність верифікації синдрому плеврального випоту

Abstract

Мета роботи — проаналізувати своєчасність встановлення діагнозу синдрому плеврального випоту (СПВ) у хворих залежно від місця проживання. Матеріали та методи. Обстежено 329 хворих на СПВ, яких було розподілено на дві групи. До основної групи ввійшло 123 (37,4 %) пацієнти, які проживали у сільській місцевості, до групи порівняння — 206 (62,6 %) міських жителів. Результати та обговорення. Своєчасно (5—9-та доба) звернулися до лікаря 28 (19,7 %) хворих Іа та ІІа підгруп, з них сільських мешканців 9 (32,1 %), міських — 19 (67,9 %). Несвоєчасно (після 10-ї доби) звернулося 114 (80,3 %) хворих: 50 (43,9 %) сільських мешканців та 64 (56,1 %) жителі міст. У Іб та ІІб підгрупах своєчасно (5—9-та доба) по медичну допомогу звернулися 35 (18,7 %) осіб: сіль- ських мешканців було 9 (25,7 %), містян — 26 (74,3 %). Несвоєчасно (після 10-ї доби) звернулися 152 (81,3 %) особи, з них 55 (36,2 %) сільських жителів та 97 (63,8 %) городян. Висновки. Запізно звернулися по медичну допомогу 85,4 % сільських мешканців, що зумовлене в біль- шості випадків соціально-економічними негараздами. У 78,2 % міських мешканців запізніле звернення переважно можна пояснити неадекватним ставленням до свого здоров’я на тлі шкідливих звичок. Шляхами подолання несвоєчасного звернення селян по медичну допомогу мають бути державні організа- ційні заходи, а для жителів міст — санітарна освіта і боротьба зі шкідливими звичками.

Цель работы — проанализировать своевременность постановки диагноза синдрома плеврального выпота (СПВ) у больных в зависимости от места их проживания. Материалы и методы. Обследованы 329 больных с СПВ, которые были разделены на две группы. В основную группу вошло 123 (37,4 %) пациента, проживавшие в сельской местности, в группу сравнения — 206 (62,6 %) городских жителей. Результаты и обсуждение. Своевременно (на 5—9-й день) обратились к врачу 28 (19,7 %) больных Іа и ІІа подгрупп, из них сельских жителей было 9 (32,1 %), городских — 19 (67,9 %). Несвоевременно (после 10-го дня) обратилось 114 (80,3 %) человек: 50 (43,9 %) сельских жителей и 64 (56,1 %) городских. В Iб и IIб подгруппах своевременно (5—9-е сутки) за медицинской помощью обратились 35 (18,7 %) человек: сельских жителей было 9 (25,7 %), горожан — 26 (74,3 %). Несвоевременно (после 10-го дня) обратились 152 (81,3 %) человека, из них 55 (36,2 %) сельских жителей и 97 (63,8 %) горожан. Выводы. Запоздало обратились за медицинской помощью 85,4 % сельских жителей, что обусловлено в большинстве случаев социально-экономическими проблемами. У 78,2 % городских жителей запоздалое обращение обусловлено в большинстве случав неадекватным отношением к своему здоровью на фоне вредных привычек. Путями преодоления несвоевременного обращения жителей села за медицинской помощью должны быть государственные организационные мероприятия, а для горожан — санитарное просвещение и борьба с вредными привычками.

Objective — to analyze the timeliness of diagnosis of syndrome of pleural effusion in patients, depending on their place of residence. Materials and methods. 329 patients were studied with syndrome of pleural effusion, who were divided into two groups. The basic group included 123 (37.4 %) persons, living in rural areas and the comparison group — 206 (62.6 %) of urban residents. Results and discussion. On time (5—9 day) around 28 (19.7 %) patients of Ia and IIa subgroups addressed the doctor, including 9 (32.1 %) rural residents, 19 (67.9 %) city residents. Not on time (after 10 days) 114 (80.3 %) persons approached the doctor. Among them, villagers were 50 (43.9 %), residents of the city — 64 (56.1 %). In I and II b subgroups in a timely manner (5—9 day) seek medical attention 35 (18.7 %) people: the villagers were 9 (25.7 %), citizens — 26 (74.3 %). Out of time (after the 10 th day), seek medical attention 152 (81.3 %) people, of whom 55 (36.2 %) the villagers and 97 (63.8 %) of citizens. Conclusions. А belated handling for medical help villagers occurred in 85.4 % of cases, due to most of the social and economic problems. In urban residents belated conversion to 78.2 % due to, in most cases, inadequate attitude towards their health because of the backdrop of bad habits. Ways of overcoming delays in handling of the medical assistance for the villagers must be public organizational activities; for city residents — health education and the fight against of bad habits.