Impact of Gender Aspects of Sustainable Entrepreneurship on Country Innovative Development

Abstract

Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо визначення впливу гендерних аспектів сталого підприємництва на інноваційний розвиток країни. Систематизація наукових напрацювань із вищезазначеної проблематики свідчить про недостатність емпіричних досліджень. Таким чином, подальші теоретичні та емпіричні дослідження у визначеному напрямку є актуальними. Метою статті є перевірка гіпотези про вплив гендерних детермінант сталого підприємництва на інноваційний розвиток країни. Для досягнення поставленої мети у роботі розроблено науково-методичний підхід на основі поєднання кореляційного та регресійного аналізів. У ході дослідження застосовано наступну логічну послідовність: 1) кореляційний аналіз з метою усунення проблеми мультиколінеарності між змінними управління; 2) аналіз описової статистики набору даних; 3) регресійний аналіз панельних даних та характеристика його результатів. Практичну реалізацію усіх етапів даного дослідження здійснено з використання програмного забезпечення Stata 12/SE. Емпіричне дослідження проведено на основі панельних даних, сформованих для вибірки з 9 країн (Чеська Республіка, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Словацька Республіка, Словенія та Україна) за 2008-2018 роки. За результатами регресійного аналізу встановлено, що між гендерними аспектами сталого підприємництва та інноваційним розвитком країни не існує суттєвих взаємозв’язків. Зокрема, отримані результати свідчать про те, що збільшення частки жінок у робочій силі на 1% призводить до збільшення глобального індексу інновацій на 0,9 бала з ймовірністю 99%. При цьому збільшення індексу Джині на 1% призводить до збільшення Глобального індексу інновацій приблизно на 0,5 бала з 90% ймовірністю. Окрім цього, базова освіта жіночої робочої сили та безробіття жінок не мають статистично значущого впливу на результативний показник. За результатами дослідження автор приходить до висновку, що гендерна перспектива сталого підприємництва повинна розвиватися швидше, для того, щоб трансформуватися у дієвий механізм інноваційного та сталого розвитку країни.

This article generalizes arguments and counter-arguments within the scientific discussion regarding determining the influence of gender proxies of sustainable entrepreneurship on country innovative development. Systematization of the scientific findings on the problems mentioned above proves that there is a lack of empirical studies aimed at familiar issues, which, in turn, proves the necessity of further theoretical and empirical search in this sphere. Thus, it was developed a scientific and methodical approach based on the combination of correlation and panel data regression analysis to test the hypothesis about gender determinants' influence on country innovative development. In order to test this hypothesis it was developed a scientific and methodological approach that consists of several stages: 1) correlation analysis to eliminate multicollinearity problem between control variables; 2) analysis of descriptive dataset statistics; 3) realization of the panel data regression analysis and characteristics of its results. This research is realized within the Stata 12/SE software. The country sample consists of 9 countries (Czech Republic Estonia, Hungary, Latvia, Lithuania, Poland, Slovak Republic, Slovenia, and Ukraine). Period of observation – 2008- 2018. The results of panel data regression analysis revealed no significant relationship between gender proxies of sustainable entrepreneurship and country innovative development. Specifically, it was revealed that an increase in 1% of female labour force participation leads to 0.9 points increase of Global Innovation Index with 99% confidence probability; an increase of GINI Index in 1% results in an increase of Global Innovation Index in approximately 0.5 points with 90% confidence probability, while female labour force basic education and female unemployment have no statistically significant impact on it. That leads us to conclude that the gender perspective of sustainable entrepreneurship should be developed more rapidly to transform it into the vital mechanism of country innovative and sustainable development.