Managing the Energy-Efficient Development of the University: Restraints and Ways to Overcome Them

Abstract

Проблема скорочення енергоспоживання шляхом запровадження енергоефективних технологій сьогодні стоїть перед усіма університетами світу. Заклади вищої освіти, особливо в країнах, що розвиваються, та з транзитивною економікою, часто стикаються зі значними бар’єрами при досягненні цієї мети. Частково ці перешкоди у держав, що розвиваються, пов’язані з технічними обмеженнями. Проте більшість з них належать саме до організаційних, економікофінансових, соціальних та освітніх, як це має місце в транзитивних економіках. Ця ситуація актуалізує питання ідентифікації бар’єрів енергозбереженню в університетських кампусах і формування комплексу організаційно-економічних та мотиваційних заходів щодо системної реалізації потенціалу енергозбереження у закладах вищої освіти. Результати дослідження на прикладі Сумського державного університету (Україна) підтверджують вирішальну роль ініціативної команди енергоменеджерів, необхідність визнання і постійної підтримки керівництвом енергоефективного розвитку університету, широкого залучення викладачів і студентів до енергозберігаючої діяльності. Створення відтворювального фонду енергоефективності в університеті може суттєво допомогти подолати брак інвестицій та проблему тривалої окупності енергоефективних та "зелених" енерготехнологій. Крім того, популяризація досягнень закладу освіти з енергозбереження шляхом налагодження ефективної комунікації з усіма стейкхолдерами, формування системи морального та економічного стимулювання до енергозберігаючої діяльності активно спряє успішній розбудові енергоефективної політики університету.

Проблема сокращения энергопотребления путем внедрения энергоэффективных технологий сегодня стоит перед всеми университетами мира. Высшие учебные заведения, особенно в развивающихся странах и с транзитивной экономикой, часто сталкиваются со значительными барьерами при достижении этой цели. В развивающихся государствах эти препятствия частично связаны с техническими ограничениями. Однако большинство из них принадлежат именно к организационным, экономико-финансовым, социальным и образовательным, как это имеет место в транзитивных экономиках. Сложившаяся ситуация актуализирует вопросы идентификации барьеров энергосбережению в университетских кампусах и формирования комплекса организационно-экономических и мотивационных мероприятий по системной реализации потенциала энергосбережения в высших учебных заведениях. Результаты исследования на примере Сумского государственного университета (Украина) подтверждают критическую роль инициативной команды энергоменеджеров, необходимость признания и постоянной поддержки руководством энергоэффективного развития университета, широкого привлечения преподавателей и студентов к энергосберегающей деятельности. Создание воспроизводственного фонда энергоэффективности в университете может помочь преодолеть нехватку инвестиций и проблему длительной окупаемости энергоэффективных и "зеленых" энерготехнологий. Кроме того, популяризация достижений учебного заведения в сфере энергосбережения путем налаживания эффективной коммуникации со всеми стейкхолдерами, формирование системы морального и экономического стимулирования энергосберегающей деятельности будет активно содействовать успешному развитию энергоэффективной политики университета.

Recently, universities all over the world challenge the problem of reducing energy consumption through the introduction of energy efficient technologies. Higher educational institutions, especially in emerging and developing economies, often face significant barriers to achieving this goal. In developing countries, these obstacles are partly due to technical constraints. However, most of them belong to the organizational, economic, financial, social and educational ones, as is the case in emerging economies. This situation brings up to date the issues of identifying barriers to energy saving on university campuses as well as forming a set of organizational, economic and motivational measures for the energy saving potential implementation in higher educational institutions. On the example of Sumy State University (Ukraine), the study proves a crucial role of the initiative team of energy managers, the necessity of recognition and constant support of the university’s energy efficient development by the topmanagement and wide involvement of teachers and students in energy saving activities. Creating a revolving energy efficiency fund at the university may significantly help to overcome the luck of investment and long-term payback of energy efficient and green energy technologies. In addition, both the promotion of the university’s energy saving achievements by establishing effective communication with all stakeholders and the formation of a system of moral and economic incentives for energy saving essentially contribute to the successful development of energy efficiency policy of the educational institution. The experience of Sumy State University as a case study proves that a systematic approach to the organization of energy saving activities in the university campus based on the continuous improvement of management mechanisms allows achieving the goals of energy efficiency, even with many barriers.