Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері земельних відносин

Abstract

Земельне законодавство визнане самостійною галуззю законодавства України, яка представляє собою систему нормативно-правових актів, що регулюють земельні відносини. Початок формуванню сучасного земельного законодавства був покладений у 90-х роках минулого століття. В основі цього процесу було створення реформи у зв’язку із переходом економіки держави до ринкових відносин, що мало на меті перерозподіл земель з передачею їх у приватну та колективну власність, а також передбачало надання права користування підприємствам, установам та організаціям задля створення рівних умов розвитку різних форм господарювання на земельні ділянки, їх раціональне використання та охорону. Постанова Верховної Ради України від 18 грудня 1990 року та Земельний кодекс України, прийнятий 18 грудня 1990 року, лягли в основу формування зазначеного законодавства України. Ще пізніше Верховною Радою України було ухвалено оновлений Земельний кодекс (Закон від 13 березня 1992 р. №2196-ХІІ), завданням якого було регулювання земельних відносин з метою створення умов для національного використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання, збереження та відтворення родючості ґрунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав громадян, підприємств, установ і організацій на землю

Land legislation is recognized as an independent branch of Ukrainian legislation, which is a system of regulations governing land relations. The beginning of the formation of modern land legislation was laid in the 90s of last century. The basis of this process was the creation of reform in connection with the transition of the state economy to market relations, which aimed at redistribution of land with their transfer to private and collective ownership, as well as providing the right to use enterprises, institutions and organizations to create equal conditions various forms of land management, their rational use and protection.