Human Potential in the Context of the COVID-19 Pandemic: Issues of Inequality and Fulfillment Efficiency

Abstract

Статтю присвячено аналізу впливу пандемії COVID-19 на людський потенціал в контексті подолання соціальної нерівності і забезпечення його оптимального використання в умовах несподіваних і непрогнозованих загроз. Досліджено характер впливу пандемії на економічну і соціальну сферу, а також найбільш вразливі сфери формування і розвитку людського потенціалу. Визначено ступінь впливу соціальної нерівності на вразливість соціально-економічних систем різних рівнів, роль показників людського розвитку в здатності швидко реагувати на пандемічні загрози, забезпечувати необхідний рівень захищеності, доступності необхідних благ. Обґрунтовано, що в більш низькі рівні людського розвитку в умовах пандемії посилюють соціальну нерівність, поглиблюють проблеми і кризи, нівелюють зусилля з подолання та запобігання поширенню загроз, а помилкові рішення і неефективні короткострокові заходи можуть спричинити руйнівного впливу в стратегічній перспективі. Виявлено фактори, що впливають на ступінь готовності соціально-економічних систем об'єктивно реагувати на виклики пандемії, долати просторові і соціальні обмеження, забезпечувати безперервність формування і ефективного використання людського потенціалу. Дослідження виявило необхідність реструктуризації стратегічного планування міст, як основних центрів забезпечення людського розвитку, які відіграють найважливішу роль системі запобігання поширенню пандемічного загроз, здатні оптимально використовувати економічні та соціальні ресурси для розробки ефективних рішень та консолідації зусиль суспільства в умовах майбутніх пандемічний ризиків. Окреслено основні напрямки удосконалення довгострокового міського планування з метою запобігання проявам нерівності, забезпечення якісних умов для формування, збереження, розвитку і ефективного використання людського потенціалу.

Статья посвящена анализу влияния пандемии COVID-19 на человеческий потенциал в контексте новых аспектов социального неравенства и обеспечения рационального использования человеческого потенциала в условиях неожиданных угроз и трудно прогнозируемых факторов влияния. Исследован характер влияния пандемии на экономическую и социальную сферу, а также наиболее уязвимые сферы формирования и развития человеческого потенциала. Определена степень влияния социального неравенства на уязвимость социально-экономических систем разных уровней, роль показателей человеческого развития в способности быстро реагировать на пандемические угрозы, обеспечивать необходимый уровень защищенности, доступности необходимых благ. Обосновано, что более низкие уровни человеческого развития усиливают социальное неравенство, углубляют проблемы и кризисы, нивелируют усилия по преодолению и предупреждению распространения угроз, а ошибочные решения и неэффективные краткосрочные меры могут оказать разрушительное влияние в стратегической перспективе. Систематизированы факторы, влияющие на степень готовности социально-экономических систем объективно реагировать на вызовы пандемии, преодолевать пространственные и социальные ограничения, обеспечивать непрерывность формирования и эффективного использования человеческого потенциала. Охарактеризованы перспективы реструктуризации процессов стратегического планирования городов, как основных центров человеческого развития, которые играют важнейшую роль в системе предотвращении распространения пандемических угроз, способны оптимально использовать экономические и социальные ресурсы для разработки эффективных решений и консолидации усилий общества в условиях будущих пандемических или подобных рисков. Обозначены основные направления усовершенствования долгосрочного городского планирования с целью предотвращения проявлений неравенства, обеспечения качественных условий для формирования, сохранения, развития и эффективного использования человеческого потенциала.

The article is devoted to the analysis of the COVID-19 pandemic impact on human potential in the context of overcoming social inequality and ensuring its optimal fulfillment in the face of unexpected and unpredictable threats. The nature of the pandemic impact on economic and social sphere, as well as the most vulnerable areas of the human potential formation and development has been studied. The degree of social inequality influence on the level of social and economic systems of different levels vulnerability, the role of human development indicators in the ability to respond quickly to pandemic threats, to ensure required level of security, and availability of necessary benefits has been defined. It is substantiated that lower levels of human development increase social inequality, deepen problems and crises, neutralize efforts to overcome and prevent the spread of threats, and erroneous decisions and ineffective short-term measures can have a devastating impact in the strategic perspective. Determinants influencing the degree of social and economic systems readiness to respond objectively to the challenges of the pandemic, overcome spatial and social constraints, ensure the continuity of formation and effective fulfillment of human potential are identified. The study revealed necessity to restructure strategic planning of cities as the main centers of human development, which play a critical role in the system for preventing the spread of pandemic threats and are able to maximize economic and social resources to develop effective solutions and consolidate society's efforts in the face of future pandemic risks. The main directions to improve long-term urban planning in order to prevent manifestations of inequality, to ensure quality conditions for building, preservation, development and effective fulfillment of human potential are outlined.