Рекомбінація особистості в оповіданні "Емальована миска" В. Петрова

Abstract

Дослідження здійснено на основі оповідання В.Петрова "Емальована миска". У ньому простежено хронотопну модель, яка для творів В.Петрова є архетипною: буття людини в часи ідеологічних змін стає для неї катастрофічним, адже її "перепрограмовують"; осмислено світовідчуття, психологію та мораль, означено суспільно ціннісні орієнтири митця з метою усвідомлення духовно-естетичної сутності персонажа твору; розкрито власне авторські художні механізми їхнього втілення;простежено розгортання конфлікту, щоб показати протиборство виразників різних ідей.Наголошено, щовнутрішня свобода особистості є основою екзистенційної моралі –людина повинна покладатися на себе, мати опору в собі, а відвертість із собою постає як своєрідне протиставлення світовій дисгармонії.Проаналізовано систему зображально-виражальних засобів і прийомів, зокрема пейзаж, який підсилює трагізм ситуації, діалоги, що драматизують дію, символіка кольору, описи інтер’єру, які допомагають створити психологічний портрет персонажа.Наголошено, що стверджена В.Петровим ідея життя людини породжує іншу–ідею самозречення в ім’я праці на благо людства.Письменницьке розуміння застиглості, як ствердження непорушності влади, чітко корелює з естетичними пошуками В.Петрова, суголосне новим естетичним і філософським поглядам у Європі.

The investigation article is carried out on the basis of the story «An Enamelled Bowl» by V.Petrova. It traces a chronotopic model, which is archetypal for V.Petrov’s works: human existence in times of ideological change becomes catastrophic for it, because it is «reprogrammed»; the worldview, psychology and morality are comprehended, the social values of the artist are defined in order to realize the spiritual and aesthetic essence of the character of the work; the author’s artistic mechanisms of their embodiment are revealed; the development of the conflict is traced to show the confrontation of different ideas.In study brought the focus is on the fact that the inner freedom of uniqueness is the basis of existential morality –people place confidence in myself, have a guard in oneself, frankness withoneself is the opposition of world disharmony.The system of figurative-expressive means and techniques are analyzed, in particular, the landscape, which enhances the tragedy of the situation, dialogues that dramatize the action, the symbolism of color, descriptions of the interior, which help to create a psychological portrait of the character.In the work emphasize a point that the idea of human life, asserted by V.Petrov, gives rise to another–the idea of self-denial in the name of work for the benefit of mankind.The writer’s understanding of rigidity, as a statement of the inviolability of power, clearly correlates with the aesthetic pursuits of V.Petrov, consistent with the new aesthetic and philosophical views in Europe.