Скринінговий аналіз психосоціального функціонування молодших школярів в умовах навчального закладу

Abstract

На цей час все більшої актуальності набувають наукові дослідження щодо можливих психологічних та соціально-психологічних проблему дітей та підлітків протягом періоду їх навчання. Широке використання коротких скринінгових тестів- опитувальників дозволяє визначити можливі відхилення у психосоціальному функціонуванні звичайних дітей та підлітків, дітей із соматичними захворюваннями, жертв насильства. Метою дослідження було підвищення ефективності визначення психосоціальної дисфункції у дітей молодшого шкільного віку шляхом аналізу результатів скринінгового дослідження. За допомогою методики «Перелік дитячих симптомів» з його дитячою (Y-PSC) та батьківською (PSC) версіями в український адаптації було обстежено 263 учні начальних класів та 228 їх батьків шляхом заповнення паперового варіанту опитувальника або його точної версії у онлайн-форматі. Статистичну обробку даних проведено за допомогою t-тесту та однофакторного дисперсійного аналізу у ліцензованому програмному пакеті SPSS Statistic v.20. За адаптованою версією методики було визначено, що загаль- ний середній рівень психосоціального функціонування дітей молодших класів за Y-PSC перевищував встановлену норму, особливо на 2-му та 3-му роках навчання, що може свідчити про деяке напруження механізмів психосоціальної адаптації протягом цього періоду. Критично високими за дитячою версією у 12,9 % випадків були показники за субшкалою уваги, у 33,1 % – інтерналізації та у 21,7 % – екстерналізації. За батьківською версією PSC критично високими у 18,9 % випадків були показники за субшкалою уваги, у 7,9 % – інтерналізації та у 32,9 % досліджуваних за субшкалою екстерналізації. За допомогою однофакторного дисперсійного аналізу встановлено, що на психосоціальний стан впливали стать, рік навчання та спосіб опитування. Наприклад, показники за субшкалою уваги та екстерналізації були вищими за онлайн-даними. У дівчат визначався більш високий рівень інтерналізаціїї, а у хлопців вірогідно – екстерналізації і за батьківською, і за дитячою версією. Показники за субшкалою уваги та екстерналізації були суттєво вищими у першокласників, а рівень інтерналізації – у учнів 2-го та 3-го року навчання. Таким чином, отримані результати можуть стати підґрунтям для подальших досліджень різних вікових категорій дітей шкільного віку та підлітків. Крім того, динамічне спостереження за дітьми групи ризику в умовах залучення до їх супроводу, психологічних інтервенцій, психоосвітніх програм з боку психологів, насамперед, шкільних, може створювати певні обґрунтовані заходи для подолання та дезактуалізації наявних відхилень на доклінічному рівні.

Currently, research on possible psychological and socio-psychological problems of children and adolescents during the period of their education is becoming increasingly important. Extensive use of short screening tests-questionnaires allows to identify possible deviations in the psychosocial functioning of ordinary children and adolescents, children with somatic diseases, victims of violence.

The aim of the study was to increase the effectiveness of determining psychosocial dysfunction in children of primary school age by analyzing the results of a screening study. Using «Pediatric Symptom Checklist» methodology, including child (Y-PSC) and parent (PSC) versions in Ukrainian adaptation, 263 primary schoolchildren and 228 parents were examined by filling out a paper version or an online version. Statistical processing of the data was performed using t-test and one-way analysis of variance in a licensed SPSS Statistic v.20 software suite.

With the help of adapted version of the methodology, it was determined that general average level of psychosocial functioning of primary pupils, according to Y-PSC, was exceeding the established norm, particularly during 2nd and 3rd study years; this fact can be the evidence of some stress in mechanisms of psychosocial adaptation during that period. According to the child version, critically high indicators were observed in 12.9% of cases – by attention subscale, in 33.1% – by internalization subscale, in 21.7% – by externalization subscale. According to parent version (PSC), critically high indicators were observed in 18.9% of cases – by attention subscale, in 7.9% – by internalization subscale, and in 32.9% – by externalization subscale.

By one-way analysis of variance, it has been established that psychosocial state is affected by sex, grade and method of survey. For example, attention and externalization subscale indicators were higher in online data. In girls, there was a higher level of internalization, while in boys, veraciously – of externalization, according to both parent and child versions. Indicators by attention and externalization subscale have been significantly higher in first-graders, while the level of internalization – in students of 2nd and 3rd grade.

Therefore, obtained results can be utilized as groundwork for further study of various age groups of schoolchildren and adolescents. Additionally, dynamic observation of risk group children while employing psychologists, primarily school psychologists, for support, psychological interventions, and psychoeducational programs, can produce certain reasonable activities for overcoming and deactualization of present deviations at a prenosological level.