Cтратегування трансформації простору лісогосподарювання: еколого-економічний та організаційний аспект сталого розвитку національного лісового комплексу

Abstract

У роботі зазначається, що стратегування як організаційно-економічний та управлінський інструментарій (метод) з відповідними механізмами на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях, одночасно є процесом і результатом на різних ієрархічних рівнях сталого просторового розвитку національного лісового комплексу. Констатовано,що сучасна трансформація простору лісогосподарювання у національному лісовому комплексі потребує масштабної екологізації лісокористування та екосистемного ведення лісового господарства на інноваційно-підприємницькій основі.

В работе отмечается, что стратегирование как организационно-экономический и управленческий инструментарий (метод) с соответствующими механизмами на стратегическом, тактическом и оперативном уровнях, одновременно является процессом и результатом на различных иерархических уровнях устойчивого пространственного развития национального лесного комплекса. Констатировано, что современная трансформация пространства лесохозяйствования в национальном лесном комплексе требует масштабной экологизации лесопользования и экосистемного ведения лесного хозяйства на инновационно-предпринимательской основе.

The paper notes that strategizing as an organizational, economic and management tool (method) with appropriate mechanisms at the strategic, tactical and operational levels, is both a process and a result at different hierarchical levels of sustainable spatial development of the national forest complex. It is stated that the modern transformation of the forest management space in the national forest complex requires large-scale greening of forest use and ecosystem forest management on an innovative and entrepreneurial basis.