Особливості утримання контролю та перебігу бронхіальної астми у дітей за альтернативного дебюту захворювання

Abstract

Актуальність. Незважаючи на значну кількість досліджень щодо діагностики та лікування БА й постійне оновлення рекомендацій щодо надання медичної допомоги пацієнтам із астмою, все ж ця хвороба приводить до суттєвого впливу на якість життя пацієнтів і їх родин та значних економічних втрат. Разом із тим, особливості перебігу бронхіальної астми та діагностики окремих фенотипів захворювання у дітей, залежно від біомаркерів активності запального процесу в дихальних шляхах, вкрай потребують ширшого застосування неінвазивних діагностичних процедур й оптимізації індивідуалізованих лікувальних заходів залежно від визначених характеру та інтенсивності запалення в дихальних шляхах.

Матеріали і методи дослідження. Для вивчення особливостей перебігу та контрольованості бронхіальної астми в дітей, залежно від альтернативного початку захворювання, на базі КМУ «Обласна дитяча клінічна лікарня» м. Чернівці методом «дослід-контроль» у паралельних групах із використанням простої випадкової вибірки комплексно обстежено 319 дітей. У 257 дітей (І клінічна група) бронхіальна астма розвинулася на тлі хронічного обструктивного бронхіту, до складу ІІ клінічної групи увійшли 43 дитини, в яких БА дебютувала після перенесеної позалікарняної пневмонії, а третю (ІІІ) клінічну групу сформували 19 дітей, в яких БА верифікована після стаціонарного лікування з приводу астматичного статусу.

Результати дослідження. Показано, що у представників ІІІ клінічної групи, порівняно з іншими хворими, вірогідно частіше траплявся фенотип астми раннього початку та тяжкий перебіг захворювання, при цьому співвідношення шансів тяжкого перебігу БА в подальшому для цих дітей порівняно з когортою І групи становило 6,8. Виявлено, що у дітей ІІІ клінічної групи за усіма опитувальниками переважали хворі з частково-контрольованою та неконтрольованою астмою, частіше траплялася коморбідна патологія у вигляді алергійного риніту й атопічного дерматиту, а алергічний риніт перебігав важче за інші когорти пацієнтів. За результатами неінвазивних досліджень відмічено, що найактивніший запальний процес траплявся у хворих ІІ та ІІІ груп, що свідчить про можливість використання вказаних біомаркерів для моніторингу утримання запального процесу в дихальних шляхах.

Introduction. Despite the large number of studies on the diagnosis and treatment of asthma and the constant updating of recommendations for the provision of medical care to patients with asthma, this disease still has a significant impact on the quality of life of patients and their families and significant economic losses. However, the peculiarities of bronchial asthma and the diagnosis of certain phenotypes of the disease in children, depending on biomarkers of inflammatory activity in the airways, require greater use of non-invasive diagnostic procedures and optimization of individualized treatment depending on the nature and intensity of inflammation in the respiratory tract.

Materials and methods. To study the peculiarities and control of bronchial asthma in children, depending on the alternative onset of the disease, on the basis of Regional Children's Clinical Hospital method "experiment-control" in parallel groups using a simple random of 319 children. In 257 children (clinical group I) bronchial asthma developed on the background of chronic obstructive bronchitis, clinical group II included 43 children in whom asthma debuted after community-acquired pneumonia, and the third (third) clinical group consisted of 19 children in whom asthma was verified after inpatient treatment for asthmatic status.

Discussion. It was shown that the representatives of the III clinical group, compared with other patients, more often had the phenotype of early asthma and severe disease, and the ratio of the chances of severe asthma in the future for these children compared with the cohort of group I was 6.8. It was found that among the children of the III clinical group according to all questionnaires, the patients with partially controlled and uncontrolled asthma prevailed, comorbid pathology in the form of allergic rhinitis and atopic dermatitis occurred more often, and allergic rhinitis was more severe than other cohorts of patients. According to the results of non-invasive studies, it was noted that the most active inflammatory process occurred in patients of groups II and III, which indicates the possibility of using these biomarkers to monitor the content of the inflammatory process in the respiratory tract.