Challenges of the dual studies management: the case of Ukraine

Abstract

Перехід до економіки, заснованої на знаннях, і швидкий технологічний розвиток чинили тиск на вищі навчальні заклади в плані модернізації навчальних програм, надаючи можливості для подолання дефіциту навичок і пошуку нових інструментів для забезпечення якості освітніх послуг, що відповідають ринку праці потреби. Мета статті - представити аналіз проблем і результатів випробуваний в даний час інструменту - дуальних досліджень, - на основі кращих практик німецького прикладного освіти. Автори досліджують формальні і неформальні перешкоди для впровадження цієї інновації в національному контексті, а також рішення і потенційні переваги. Останні бувають соціальними (зниження рівня безробіття випускників), економічними (забезпечення ринку праці добре освіченою робочою силою, яка має відповідну кваліфікацію) і індивідуальними (поліпшення іміджу компаній, підвищення конкурентоспроможності ВНЗ і фінансова підтримка студентів, а також згладжування переходу до світу праці) як в короткостроковій , так і в довгостроковій перспективі. Однак, незважаючи на явні позитивні соціально-економічні ефекти, динаміка впровадження дуальних досліджень як інновації зацікавленими сторонами далека від оптимізму через незавершений процесу формування підходів до управління дуальними дослідженнями, що підриває розвиток коопераційних мереж країн. три ключових стейкхолдери - вищий навчальний заклад, компанія і студент. Також існує нагальна потреба в оновленні методик навчання, розробці нових актуальних освітніх програм, навчальних планів, модернізації змісту довузівської та вищої професійної освіти на основі комплексного підходу і принципів дуального освіти. З урахуванням перерахованих вище завдань, які необхідно вирішити, і не дивлячись на ряд структурних перешкод, в Україні впроваджується дуальна форма навчання, що сприяє побудові соціального партнерства між навчальними закладами, студентами та роботодавцями

The shift to the knowledge-based economy and fast technological development put pressure on higher educational institutions with regard to the modernization of curricula, providing possibilities to overcome the skill gap and finding new tools for ensuring the quality of education services that correspond with the labor market needs. The purpose of the paper is to present the analysis of challenges and results of a currently piloted tool – dual studies – based on best German applied education practices. Authors investigate formal and informal obstacles for the introduction of this innovation in the national context, as well as solutions and potential benefits. The latter are social (decreasing the graduates’ unemployment level), economic (providing the labor market with well-educated labor force equipped with relevant qualifications) and individual (image improvement of companies, advancement of higher educational institution competitiveness and financial support of students, as well as smoothening the shift to the world of work) both short- and long-term. However, despite clear positive socio-economic effects, the dynamics of dual studies introduction as an innovation by stakeholders is far from optimistic due to the unfinished process of the formation of approaches to the dual studies management, which undermines the development of cooperation networks of the three key stakeholders – a higher educational establishment, a company and a student. There is also a current need in updating teaching methodologies, development of new relevant educational programs, curricula, modernization of the content of pre-tertiary and tertiary professional education based on an integrated approach and dual education principles. With regard to the above-listed tasks to be solved and despite a number of structural obstacles, the dual form of education is being implemented in Ukraine, which adds up to building social partnerships between educational institutions, students and employers.