Формування навички дигітального читання у студентів-перекладачів

Abstract

Стаття присвячена концепції дигітального читання та обгрунтуванню його впровадження у процес вивчення іноземних мов у підготовці студентів-філологів, зокрема перекладачів. Пояснюється важливість цифрової грамотності у професійній та освітній сферах, її зв’язок із дигітальним читанням. У статті подано визначення понять "дигітальний текст" і "друкований текст", виділяються основні відмінності між ними, переваги та недоліки, когнітивні особливості сприйняття цих текстів студентами. Визначено, що дигітальне і традиційне читання потребують розвитку окремих навичок із застосуванням різних методів викладання та стратегій навчання. Зазначено три підходи до читання іноземною мовою: структурний, когнітивний, метакогнітивний. Розглянуто застосування релевантних теорій для дигітального читання іноземною мовою. Представлено основні класифікації метакогнітивних стратегій, які використовуються під час читання іноземною мовою, в тому числі й на електронних носіях, до яких входять глобальні, допоміжні та стратегії вирішення проблем. Наведено визначення понять "скімінг" і "сканування" як глобальних метакогнітивних стратегій. Описано експеримент, у ході якого було виявлено відмінності у результатах виконання завдань зі сканування, скімінгу і розуміння прочитаного в залежності від формату тексту, який застосовувався під час заняття. Проаналізовано результати опитування щодо відмінностей застосування стратегій в процесі дигітального і традиційного читанні. Окреслено основні переваги та недоліки обох форматів, на які звертають увагу студенти-перекладачі. Визначено, що основними недоліками читання на електронних носіях є нижчий рівень концентрації уваги, відсутність фізичного контакту з книгою, незручність виділення ключової інформації та створення позначок; а головними перевагами – можливість налаштовувати розмір тексту та доступність дигітальних текстів он-лайн. Зазначено, що наявні недоліки можна компенсувати за рахунок візуальної організації тексту. На основі отриманих даних надано рекомендації щодо запровадження елементів дигітального читання на заняттях з іноземної мови.

The article deals with the concept of implementing digital reading into English as a foreign language (EFL) learning process in translator-interpreter training. The importance of digital literacy in professional and educational spheres, and its interconnection with digital reading is explained. The article considers definitions of digital text and printed text, points out the main differences between them, weighs their advantages and disadvantages, outlines key peculiarities of reader’s cognitive perception of both types of texts. It is determined that digital and conventional readings require development of different skills, use of various methods and strategies. Three approaches to EFL reading are described, i.e. structural, cognitive and metacognitive. The application of their theoretical frameworks to the digital reading in language education is described. The paper offers a classification of metacognitive strategies used during the process of EFL reading, such as global, problem-solving and supporting strategies. The terms skimming and scanning are defined as global metacognitive processes. The results of the pedagogical experiment aimed at using different reading strategies in the process of conventional and digital reading, as well as students’ performance differences, perceptions and attitudes are presented in the paper. The main advantages and disadvantages of both printed and digital texts from translation students’ perspective are identified. It is determined that the core disadvantages of digital reading are lower levels of concentration and focus, lack of physical contact with a book, inconvenient note-taking and highlighting of key information. Whereas the key advantages are such as the possibility to adjust a font size, online availability and free access to downloading of digital texts. Using visual organization of digital texts appears to compensate for the abovementioned drawbacks. Some recommendations on implementation of digital reading into EFL classes are given based on the analyzed data.