Адміністративно-правовий статус учасників процедури надання безоплатної правової допомоги в Україні

Abstract

Ще нещодавно юридичні консультації та захист усіх громадян України були платними послугами, за які приходилось платити зі свого рахунку. Багато українських громадян, зокрема з числа вразливих слоїв населених пунктів, просто не мають можливості оплатити послуги адвоката, що відображалося на неможливості професійного представництва в суді. Така ситуація створювала нерівні умови та не сприяла довірі громадян до державних установах управління та, зокрема,віри у «систему справедливості», яка є важливою для розвитку ефективних механізмів реалізації демократії. З прийняттям закону України «Про безоплатну правову допомогу» в червні 2011 року Україна взяла на себе зобов’язання щодо захисту прав, зокрема, вразливих слоїв населення удосконалення їх доступу до правосуддя через надання безоплатних правових послуг. Закон передбачає попереднє відображення нової системи правової допомоги. Закон закріпив надання первинної правової допомоги з липня 2013 року. З січня 2013 року безоплатна вторинна правова допомога стала доступною для всіх затриманих осіб, що знаходяться під юрисдикцією України. Відповідно до Закону є сподівання, що безоплатна вторинна правова допомога щодо некримінальних справах набере більшого доступу для найбільш вразливих слоїв населених пунктів України в липні 2015 року. Повне введення системи повинно бути завершено до січня 2017 року. Надання безоплатної правової допомоги стало важливою зміною у достовірному забезпеченні поваги та захисту прав людини. Спеціалісти нещодавно часто вказували на невідповідність верховенства прав в Україні.