У пошуках сакральних мовних кодів загальнолюдських цінностей (на матеріалах запозичень російської, української та русинської лексики)

Abstract

У статті наголошується, що запозичена лексика, формуючи свідомість, може як збагачувати мову, так і збіднювати, «засмічувати» її, звужуючи свідоме відображення світу. Обґрунтовуються критерії поділу лексичних запозичень на такі, які збіднюють та збагачують мову. Відповідно до виокремлених критеріїв проаналізовано функціонування окремих українських, російських і русинських лексем у російській та українській мовах. Зазначається, що смисли слів збуджуються не окремими словами, а кластерами слів, тобто сім’ями слів, стійкими словосполученнями тощо, а окремі лексеми можуть опосередковано впливати на збудження смислів іншими словами без зміни їх значень. У різних мовах та діалектах збереглися окремі лексеми, запозичення, втрата яких у близькоспоріднених мовах впливає на динаміку формування загальних уявлень. Простежується існування мовних кодів, які у різних мовах збереглися і функціонують по-різному та можуть тривалий час існувати без усвідомлення їх смислів народом. Виокремлено особливості збудження образів (значень лексем) і образно-емоційних зв’язків (смислів слів) у близькоспоріднених мовах. З’ясовано, що однакові загальнолюдські цінності формуються на основі несвідомих мовних кодів і можуть передаватися нащадкам різними засобами у різних мовах: в одній мові – через етимологічні зв’язки сімей слів, в іншій – через стійкі словосполучення. Обґрунтовується можливість і необхідність запозичень окремих лексем як складових сакральних мовних кодів загальнолюдських цінностей, які могли б збагатити літературні мови не лише кількісно, але і якісно.

В статье отмечается, что заимствованная лексика может как обогащать язык, расширяя и углубляя сознание, так и засорять его, сужая сознательное отражение мира. Обосновываются критерии отнесения лексических заимствований к таким, которые засоряют язык, и таким, которые его обогащают. В соответствии с выделенными критериями проанализировано функционирование отдельных украинских, русских и русинских лексем в русском и украинском языках. Отмечается, что смыслы слов возбуждаются не отдельными словами, а кластерами слов, т. е. семьями слов, устойчивыми словосочетаниями и т. п., а отдельные лексемы могут косвенно влиять на возбуждение смыслов других слов без изменения их значений. В различных языках и диалектах сохранились отдельные лексемы, заимствования или такие, потеря которых в близкородственных языках влияет на динамику формирования общих представлений. Прослеживается существование языковых кодов, которые в разных языках сохранились, функционируют по-разному и могут длительное время существовать без осознания народом их смыслов. Установлены отдельные особенности возбуждения образов (значений лексем) и образно-эмоциональных связей (смыслов слов) в близкородственных языках. Выявлено, что одинаковые общечеловеческие ценности формируются на основе бессознательных речевых кодов и могут передаваться потомкам различными средствами в различных языках. В одном языке – через этимологические связи семей слов, в другом – через устойчивые словосочетания. Обосновывается возможность и необходимость заимствований отдельных лексем как составных сакральных языковых кодов общечеловеческих ценностей, которые могли бы обогатить литературные языки не только количественно, но и качественно.

The article emphasizes that borrowed lexis can both enrich the language, expanding and deepening the consciousness, and clog it, narrowing the conscious reflection of the world. The authors specify the criteria for attributing the loanwords as littering or enriching the language and analyze the functioning of certain Ukrainian, Russian and Rusinian lexemes in the Russian and Ukrainian languages. It is noted that the senses of the word are determined not by separate words, but their clusters (families of words, stable phrases, etc.), with individual lexemes being able to indirectly affect the senses of other words without changing their meanings. Different languages and dialects have individual lexemes or loanwords, which, when lost, can affect the dynamics of formation of general concepts in closely related languages. The authors investage the linguistic codes in different languages that function in different ways and can exist for long without people realizing their senses. Having determined the specificity of evoking images (lexical meanings) and emotional connections (senses) in closely related languages, the authors find out that the same universal human values rely on unconscious speech codes and can be transmitted to descendants by various means in different languages: through the etymology of word families in one languages or through set-expressions in others. The researchers substantiate the possibility and necessity of borrowing individual lexemes as elements of sacral language codes of universal human values that could enrich literary languages both in quantity and quality.