Проблема мовної політики як один з підходів до лінгвоекологічних штудій

Abstract

Лінгвоекологія (еколінгвістика), як новий науковий напрям у сучасній лінгвістиці, є сферою гуманітарного знання, яка бурхливо розвивається й обумовлює проблемне поле цієї дисципліни. Мова є природним середовищем, на яке впливає користувач мови. На сучасному етапі визначають два головні підходи до лінгвоекологічних штудій: вивчення мови у взаємодії з її користувачем і вивчення мови у її взаємодії з іншими мовами, тобто це проблема мовної політики, збереження мов, які перебувають у небезпеці.

Ecolinguistics is a new scientific area in the modern linguistics. This sphere of the humanities is rapidly developing and stipulating the range of problems of this discipline. Language is a natural environment that is affected by language user. There are two main approaches to the linguoecological studies at the present stage: the study of language in the interaction with its user and the study of language in the interaction with other languages, i.e. the problem of language policy, the preservation of languages. Any language does not exist outside of its environment and outside of its culture. Interacting with its environment, any language is being subjected to constant change, adapting to changing environmental and cultural conditions. The language is inseparably linked (with) the culture and conceptual changes in it.