Захворюваність на туберкульоз кісток і суглобів у Сумській області

Abstract

Кістки та суглоби поміж інших позалегеневих органів уражуються туберкульозом найчастіше, клі- нічна картина нерідко має «прихований» характер, тому діагностика захворювання затягується на три- валий час з усіма негативними наслідками. Мета роботи — дослідити тенденцію захворюваності на туберкульоз кістково-суглобової локаліза- ції мешканців Сумської області протягом останніх років та привернути увагу лікарів загального профілю до нагальної проблеми сьогодення. Матеріали та методи. Нами проаналізовано захворюваність на туберкульоз кісток та суглобів мешканців Сумської області протягом 2007—2019 рр. За цей період в області зареєстровано 200 хворих на кістково-суглобовий туберкульоз. Результати та обговорення. За останніх 13 років кількість хворих на туберкульоз кістково- суглобової локалізації становила у середньому 2,5 % поміж усіх уперше виявлених процесів. Туберку- льоз хреб та (спондиліт) мав місце у 119 (59,5 %) хворих, специфічне запалення кульшового суглоба — у 49 (24,5 %) осіб, колінного — в 11 (5,5 %), гомілковостопного — у 6 (3,0 %). У 15 (7,5 %) хворих встанов- лено туберкульоз інших кісток і суглобів. Уперше визнано інвалідами 60 (50,4 %) хворих на туберкульоз- ний спондиліт. Із них І групу було встановлено у 19 (31,7 %) осіб, ІІ — у 25 (41,7 %), ІІІ — у 16 (26,6 %). Висновки. В останні роки в Сумській області спостерігається збільшення питомої ваги хворих на кістково-суглобовий туберкульоз поміж усіх уперше виявлених хворих. Найчастіше поміж туберкульо- зу кісток та суглобів уражується хребет (59,5 %). При цьому значне ураження (3—4 хребці) зафіксовано у 23 (19,3 %) осіб, 5 і більше хребців — у 19 (16,0 %) хворих. Хворі на туберкульозний спондиліт у 50,4 % випадків стійко втратили працездатність. Більшість хворих І і ІІ груп інвалідності та значна кількість хворих ІІІ групи потребують оперативного втручання, без виконання якого залишаються незворотні зміни у хребцях, які призводять до посилення медико-біологічної і соціальної інвалідизації.

Кости и суставы поражаются туберкулезом чаще, чем другие внелегочные органы, клиническая картина нередко имеет «скрытый» характер, поэтому диагностика заболевания затягивается на дли- тельное время со всеми негативными последствиями. Цель работы — изучить тенденции заболеваемости туберкулезом костно-суставной локализации жителей Сумской области на протяжении последних лет и привлечь внимание врачей общего про- филя к насущной проблеме современности. Материалы и методы. Нами проанализирована заболеваемость туберкулезом костей и суставов жителей Сумской области в течение 2007—2019 гг. За этот период в области зарегистрировано 200 больных костно-суставным туберкулезом. Результаты и обсуждение. За последние 13 лет количество больных туберкулезом костно-сус- тавной локализации составляло в среднем 2,5 % из всех впервые выявленных процессов. Туберкулез позвоночника (спондилит) имел место у 119 (59,5 %) больных, специфическое воспаление тазобед- ренного сустава — у 49 (24,5 %) человек, коленного — у 11 (5,5 %), голеностопного — у 6 (3,0 %). У 15 (7,5 %) больных установлен туберкулез других костей и суставов. Впервые признано инвалидами 60 (50,4 %) больных с туберкулезным спондилитом. Из них І группа была установлена у 19 (31,7 %) человек, II — у 25 (41,7 %), III — у 16 (26,6 %). Выводы. В последние годы в Сумской области наблюдается увеличение удельного веса больных костно-суставным туберкулезом из всех впервые выявленных пациентов. Чаще всего среди туберку- леза костей и суставов поражается позвоночник (59,5 %). При этом значительное поражение (3—4 позвонка) зафиксировано у 23 (19,3 %) человек, 5 и более позвонков — у 19 (16,0 %) больных. Больные с туберкулезным спондилитом в 50,4 % случаев устойчиво теряют трудоспособность. Большинство больных I и II групп инвалидности и значительное количество больных III группы требуют оперативного вмешательства, без выполнения которого остаются необратимые изменения в позвонках, приводящие к усилению медико-биологической и социальной инвалидизации.

Bones and joints, among other extrapulmonary organs, are most often affected by tuberculosis. The clinical picture is often «hidden», the diagnosis of the disease is delayed for a long time with all the negative consequences. Objective — to study the trend in the incidence of tuberculosis of the bone and joint localization of the Sumy region residents in recent years and draw the attention of general practitioners to the urgent problem of today. Materials and methods. We analyzed the incidence of tuberculosis of bones and joints of the Sumy region residents during 2007—2019. During this period, 200 patients with osteoarticular tuberculosis registered in the region. Results and discussion. Over the past 13 years, the number of patients with tuberculosis of the bone and joint localization averaged 2.5 % of all newly detected processes. Tuberculosis of the spine (spondylitis) occurred in 119 (59.5 %) patients, specific inflammation of the hip joint in 49 (24.5 %), knee — in 11 (5.5 %), ankle — in 6 (3.0 %). Tuberculosis of other bones and joints was found in 15 (7.5 %) patients, 60 (50.4 %) patients with tuberculous spondylitis were recognized as disabled for the first time. Of these, the group I was found in 19 (31.7 %), II — in 25 (41.7 %), III — in 16 (26.6 %). Conclusions. In recent years, there has been an increase in the proportion of patients with CST among all newly diagnosed patients in the Sumy region. The spine is most often affected by tuberculosis of the bones and joints (59.5 %). At the same time, a significant lesion (3—4 vertebrae) was recorded in 23 (19.3 %) persons, five and more vertebrae — in 19 (16.0 %) patients. Patients with tuberculous spondylitis in 50.4 % of cases permanently lost their ability to work. Most patients of groups I and II of disability and a significant number of patients of group III require surgical intervention; without its implementation, there are irreversible changes in the vertebrae, which lead to increased medical, biological, and social disability.