Освітня міграція як невід'ємна частина інтелектуальної міграції в Україні

Abstract

У статті досліджено питання співвідношення освітньої та інтелектуальної міграції на прикладі України. Зазначається що зазвичай освітня міграція розглядається як окрема форма міграції, вона пов'язана з етапом формування і накопичення інтелектуального потенціалу. В той час як інтелектуальна міграція, що традиційно розуміється як переїзд працівників інтелектуальної праці і творчої інтелігенції, пов'язана з етапом використання інтелектуального капіталу. Тому ці два потоки досі розглядалися окремо. З метою кращого розуміння сучасного місця освітньої міграції розглянуто процеси виїзду українських студентів за кордон та отримання іноземними студентами освітніх послуг у вітчизняній економіці. Також у роботі визначені основні напрями та масштаби потоків освітньої міграції у державі. Обґрунтовано роль вишів як інститутів залучення інтелектуального потенціалу іноземних держав до країн-рецепієнтів з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності в умовах подальшого розвитку економіки знань у глобальному вимірі. На основі аналізу оцінок причин та факторів відтоку молоді з України на навчання обгрунтовано, що якість освіти не є основною цінністю, яку шукають студенти. Встановлено, що в сучасних умовах економічної, політичної та воєнної кризи їх основним мотивом є еміграція на постійне місце проживання в більш політично стабільні та економічно успішні країни. Підкреслено наявність серйозної проблеми відсутності належної методики збору даних та статистичного аналізу у сфері освітньої та інтеллектуальної міграції, дані офіційної статистики є неповними і не відображають усієї картини освітньої та інтелектуальної міграції. Визначені й описані переваги від освітньої імміграції, а також підкреслені втрати, що несе українська економіка від процесів відтоку інтелектуального капіталу у вигляді освітньої міграції та від’їзду висококваліфікованих кадрів. Зроблено висновок,що для зміни ситуації потрібна ефективна міграційна політика, яка повинна включати в себе інтереси економіки країни на основі здобутих знань мігрантів, отриманих за кордоном. Кінцевою метою повинно стати впровадження дієвого механізму вільного пересування мігрантів та перетворення незворотної еміграції в тимчасову, адже припинення міграції в умовах глобалізації є неможливим явищем.

The article examines the relationship between educational and intellectual migration on the example of Ukraine. It is noted that usually educational migration is considered as a separate form of migration, it is associated with the stage of formation and accumulation of intellectual potential. While intellectual migration, traditionally understood as the relocation of workers of intellectual labor and creative intelligentsia, is associated with the stage of use of intellectual capital. Therefore, these two streams have so far been considered separately. In order to better understand the current role of educational migration, the processes of departure of Ukrainian students abroad and receiving educational services by foreign students in the domestic economy are considered. The paper also identifies the main directions and scales of educational migration flows in the country. The role of universities as institutions for attracting the intellectual potential of foreign countries to recipient countries in order to increase their competitiveness in the further development of the knowledge economy in the global dimension is substantiated. Based on the analysis of assessments of the causes and factors of the outflow of young people from Ukraine to study, it is substantiated that the quality of education is not the main value that students are looking for. It is found that in the current conditions of economic, political and military crisis, their main motive is emigration to a permanent place of residence in more politically stable and economically successful countries. The existence of a serious problem of lack of proper methods of data collection and statistical analysis in the field of educational and intellectual migration is emphasized, the data of official statistics are incomplete and do not reflect the whole picture of educational and intellectual migration. The benefits of educational immigration are identified and described, as well as the losses of the Ukrainian economy from the outflow of intellectual capital in the form of educational migration and the departure of highly qualified personnel. It is concluded that to change the situation it requires an effective migration policy, which should include the interests of the country's economy based on the acquired knowledge of migrants obtained abroad. The ultimate goal should be the introduction of an effective mechanism for the free movement of migrants and the transformation of irreversible emigration into temporary, because stopping migration in the context of globalization is an impossible phenomenon.