Конвергенція енергетичних політик України та країн ЄС

Abstract

Незбалансованість та асинхронізація екологічної, енергетичної та економічної політик в Україні свідчать про необхідність формування нової національної стратегії в галузі енергозбереження та підвищення енергоефективності. Постає необхідність розробити ефективні механізми для підвищення енергетичної безпеки України та усунення проблем загострення екологічних конфліктів, значного рівня енергоспоживання та збільшення об’ємів парникових газів. Метою статті є оцінка конвергенції політики у сфері енергоефективності в Україні та розвинених країнах ЄС. Для досягнення поставленої мети у роботі було використано основні показники Індексу енергетичної трилеми: енергетична безпека, розподіл енергетичних ресурсів та екологічність. Об’єктом дослідження є Україна та розвинені країни ЄС (Литва, Латвія, Польща, Хорватія), для яких характерні спільні трансформації в політичній сфері щодо відмови від монополії Комуністичної партії (1990–1992), а також економічній – перехід від централізованого управління до ринкової економіки. Періодом дослідження є 2000–2020 роки. Джерелами статистичної інформації стали статистичні бази даних Світового банку, Євростат та Укрстат. Результати емпіричних розрахунків підтвердили, що впровадження механізмів щодо скорочення енергетичних розривів, може стати рушійною силою в синхронізації національної енергетичної політики зі стратегічними цілями сталого розвитку. До того ж необхідним є впровадження інноваційних економічно-ефективних енергетичних технологій та розроблення нових підходів до сталого енергетичного розвитку країни. Отримані результати дослідження можуть бути застосовані під час вирішення суперечностей у реалізації української енергетичної політики.

Несбалансированность и асинхронизация экологической, энергетической и экономической политик в Украине свидетельствуют о необходимости формирования новой национальной стратегии в области энергосбережения и повышения энергоэффективности. Сегодня существует необходимость разработать эффективные механизмы для повышения энергетической безопасности Украины и устранения проблем относительно обострения экологических конфликтов, значительного уровня энергопотребления и увеличения объемов парниковых газов. Целью статьи является оценка конвергенции политики в сфере энергоэффективности в Украине и развитых странах ЕС. Для достижения поставленной цели в работе были использованы основные показатели Индекса энергетической трилемы: энергетическая безопасность, распределение энергетических ресурсов и экологичность. Объектом исследования являются Украина и развитые страны ЕС (Литва, Латвия, Польша, Хорватия), для которых характерными являются трансформации в политической сфере (отказ от монополии Коммунистической партии 1990–1992), а также экономической (переход от централизованного управления к рыночной экономике). Периодом исследования выбраны 2000–2020 годы. Источниками статистической информации являются статистические базы данных Всемирного банка, Евростат и Укрстат. Результаты эмпирических расчетов свидетельствуют о том, что внедрение механизмов по сокращению энергетических разрывов, может стать движущей силой в синхронизации национальной энергетической политики со стратегическими целями устойчивого развития. При этом необходимо внедрить инновационные экономически-эффективные энергетические технологии и разработать новые подходы к устойчивому энергетическому развитию страны. Результаты исследования могут быть применены при решении противоречий в реализации украинской энергетической политики.

This paper summarizes the arguments and counterarguments within the scientific discussion on the issue of the need to form a new strategy for energy conservation and energy efficiency at the national level in Ukraine. It resulted from the imbalanced and asynchronized environmental, energy and economic policies. Furthermore, it is essential to develop effective mechanisms to improve the energy security of Ukraine and eliminate problems regarding the aggravation of environmental conflicts, significant levels of energy consumption and greenhouse gases growth. The main purpose of the research is to assess the convergence of energy efficiency policies in Ukraine and developed EU countries. To achieve the study goal, the investigation provides the main indicators of the World Energy Trilemma Index, which is classified into three main groups as follows: energy security, energy equity, environmental sustainability. The object of research is Ukraine and the developed EU countries such as Lithuania, Latvia, Poland, Croatia. The choice of these EU countries is caused by their similar characteristic on transformation processes in the political sphere (refusal of the monopoly of Communist Party 1990–1992) and economic (transition from centralized management to market economy). In the frame of this study, the authors analyzed σ- and β-convergences for mentioned above countries. The period of investigation is 2000–2020. Sources of statistical information are the following statistical databases: World Bank, Eurostat and Ukrstat.org. The empirical calculations results highlighted that the introduction of mechanisms in reducing energy gaps could become an impelling force in synchronizing national energy policy with the strategic objectives of sustainable development. Therefore, the author emphasized the necessity to implement innovative, cost-effective energy technologies and develop new approaches to sustainable energy development on the national level. The obtained study results could be applied for solving the contradictions in the implementation of the Ukrainian energy policy.