Патогенетичні особливості формування, перебігу і лікування посттравматичної епілепсії в умовах клініки та експерименту

Abstract

Дисертаційна робота присвячена клініко-експериментальному обґрунтуванню та розв'язанню наукової проблеми, а саме вивченню патофізіологічних особливостей формування та перебігу посттравматичної епілепсії (ПТЕ), оптимізації діагностики та розробки патогенетично мотивованої терапії в клініці та експерименті. Запропонована модель ПТЕ є адекватною для відтворення як негайних так і хронічних судом з мінімальною смертністю тварин, дозволяє скоротити терміни формування хронічних судом у всіх тварин, економічно ефективна. Виявлено, що після відтворення моделі ПТЕ спостерігаються гострі негайні судоми, розлади поведінки, локомоторики, пози, зниження або відсутність больових реакцій, розвиток депресивної симптоматики і когнітивного дефіциту. Запропоновано розроблене лікування ПТЕ в модельних умовах з раннім застосуванням етилметилгідроксиперідину сукцинату та пептидних комплексів, що попереджує формування ПТЕ, розвиток коморбідних станів, поведінки, когнітивного дефіциту, вазоспазму та виникнення летального виходу у щурів з передбачуваним гальмуванням механізмів епілептогенезу. Окрім наявних негайних та тих, що залишаються на протязі першого блоку, через 2-3 тижні виникали відстрочені хронічні судоми, що вказує на епілептогенез який продовжується у віддаленому періоді ЧМТ. Розроблене комплексне застосування вальпроєвої кислоти та адитивної терапії призводить до вірогідного відтворення когнітивного дефіциту, зниження депресивних проявів, в той же час реєструвався максимальний контроль над судомами, з ліквідацією генералізованих пароксизмів та зниженням частоти фокальних, що вказує на припинення вторинної генералізації посттравматичного патологічного процесу. Розширені уявлення щодо вегетативних дисфункцій як домінуючого синдрому, який впливає на патогенез та клінічний перебіг ПТЕ особливо з кризовими станами за типом панічних атак, які легко виникали на тлі переважання симпатикотонії. Встановлено, що час формування ПТЕ вірогідно скорочувався в залежності від ступеню тяжкості ЧМТ, фокальний компонент судом також був більш притаманний більш тяжкому пошкодженню мозку. Коморбідні прояви ПТЕ у вигляді депресивних симптомів, когнітивного дефіциту, вегетативних дисфункцій частіше реєструвалися при більш тяжкій ЧМТ та клінічному перебігу ПТЕ. Визначено, що при застосуванні розробленого лікувального комплексу протисудомної та адитивної терапії контроль над нападами був вірогідно максимальним зі значним скороченням (р<0,01) їх кількості при наявності в порівнянні з монотерапією протиепілептичним препаратом. Доведено, що вальпроєва кислота має симпатиколітичні властивості та вірогідно скорочує кількісні проявлення вегетативних кризів, які розвивалися переважно на тлі відповідного вегетативного тонусу, а при застосуванні комплексної терапії зниження проявів симпатикотонії було в 2 рази з переходом до нормального вегетативного гомеостазу, при цьому реєструвалося поліпшення повноцінної перфузії судин мозку зі зниженням характерного для ЧМТ та ПТЕ вазоспазму, особливо на тлі симпатичного переважання тонусу ВНС. Встановлено, що розроблене комплексне лікування ПТЕ, окрім припинення пароксизмальних проявів, вірогідно впливає на коморбідну патологію, перш за все – психоемоційну складову, когнітивний дефіцит та нормалізує вегетативний статут пацієнтів.

The thesis is devoted to clinical-experimental substantiation and solution of the scientific problem of the study of pathophysiological features of formation and course of post-traumatic epilepsy (PTE), optimization of diagnosis and development of pathogenetically motivated therapy in clinic and experiment. The proposed model of PTE is adequate for the reproduction of both immediate and chronic seizures with minimal animal mortality and reduces the time of formation of chronic seizures in all animals, cost-effective. After the reproduction of the PTE model, acute immediate convulsions, behavioral disorders, locomotor disorders, postures, reduction or absence of pain reactions, development of depressive symptoms and cognitive deficits were observed. The developed treatment of PTE in model conditions with early use of ethylmethylhydroxyperidine succinate and peptide complexes is proposed, which prevents the formation of PTE, the development of comorbid conditions, behavior, cognitive deficits, vasospasm and the occurrence of lethal outcome in rats with presumed inhibition. In addition to the existing immediate and those that remain during the first block, delayed chronic seizures occurred after 2-3 weeks, indicating epileptogenesis that continues in the remote period of traumatic brain injury. The therapy leads to the probable reproduction of cognitive deficits, reduction of depressive manifestations, at the same time maximum control over convulsions is manifested, along with the elimination of generalized paroxysms and a decrease in focal frequency, indicating the cessation of secondary generalization of posttraumatic pathological process. The understanding of the vegetative dysfunction as a dominant syndrome that affects the pathogenesis and clinical course of PTE, especially with crisis states such as panic attacks that are easy to arise against the background of the predominance of sympathicotonia. The focal component of seizures was also more characteristic of more severe damage brain. Comorbid manifestations of PTE in the form of depressive symptoms, cognitive deficits, autonomic dysfunction were more often registered in more severe trauma and clinical course of PTE. It was determined that when using the developed treatment complex of anticonvulsant and additive therapy, control of seizures (p<0,01) their number in the presence in comparison with monotherapy antiepileptic drugs. Valproic acid has sympatholytic properties and probably reduces the quantitative manifestations of autonomic crises, which developed mainly on the background of appropriate autonomic tone, and with the use of complex therapy reduction of sympathicotonia was 2 times with transition to normal autonomic homeostasis characteristic of traumatic brain injury and PTE vasospasm, especially against the background of sympathetic predominance of autonomic tone patient status.