Конвергенція освітніх та економічних трансформацій: безпекові виклики для національної економіки в умовах цифровізації

Abstract

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й запропоновано нове ви-рішення науково-прикладного завдання розвитку науково-методичних засад дослідження конвергенції освітніх та економічних трансформацій у національній економіці під впливом цифровізації, обґрунтування безпекових викликів, які вони провокують. Запропонований методичний підхід до формування інтегральних показників економічних, освітніх та цифрових трансформацій у національній економіці відрізняється від існуючих системним поєднанням бібліометричного, компаративного та бенчмаркінг-аналізу для відбору часткових індикаторів трансформацій, двоетапною процедурою визначення їх релевантності (на основі експертного методу та тесту альфа Кронбаха), підходами до їх приведення до співставного вигляду (розрахунок їх ланцюгових темпів приросту та елімінування від’ємних значень показників) та агрегування (методом середнього геометричного). Це дозволило виявити, що протягом 2000–2020 рр. у країнах Європи найбільш інтенсивними були цифрові трансформації, найменш значущими – економічні трансформації. Для України характерною є середня інтенсивність економічних трансформацій та висока інтенсивність освітніх та цифрових трансформацій. Запропоноване методичне підґрунтя дослідження регіонального контексту економічних, освітніх та цифрових трансформацій передбачає оцінювання сили та напрямку їх впливу на резільєнтність місцевих громад на 3 основі сукупності однофакторних панельних регресійних моделей та обґрунтуванням їх релевантності шляхом ранжування за критерієм довірчої ймовірності. Визначено, що забезпечення резільєнтності місцевих громад в 11 європейських країнах відбувається переважно через: 1) канал вищої освіти, а також зростання внутрішньої академічної мобільності і частки робочої сили з середньою освітою; 2) зростання прямих іноземних інвестицій, новостворених підприємств, доданої вартості виробництва, урбанізації населення та електроенергії, виробленої з відновлювальних джерел; 3) зростання мережі користувачів мобільних телефонів та частки експорту товарів інформаційно-комунікативної галузі. Найбільшими інгібіторами резільєнтності місцевих громад є зовнішня академічна мобільність та частка охоплення населення початковою та вищою освітою. Для України визначено позитивний вплив освітніх трансформацій забезпечується переважно через канали середньої та вищої освіти, академічної мобільності; економічних трансформацій – через зростання рівня урбанізації населення та доданої вартості, створеної у виробництві; цифрових трансформацій – через збільшення мережі користувачів Інтернету та мобільного зв’язку, частки товарного експорту інформаційно-комунікативної галузі. З іншого боку в Україні релевантні негативні освітні трансформації відсутні, економічні трансформації – пов’язані зі зростанням обсягів електроенергії, виробленої з природного газу, та зайнятості у промисловості, цифрові трансформації – з розширенням мережі користувачів стаціонарного телефонного зв’язку. Економічну, соціальну та інформаційну безпеку слід оцінювати шляхом агрегування індикаторів, що характеризують блоки безпекових викликів з урахуванням їх пріоритетності. За 2005–2019 рр. рівень економічної безпеки України зріс з низького до задовільного, що відповідає позиціям решти досліджуваних європейських країн, які протягом всього періоду характеризувались задовільним рівнем. За цей же період соціальна безпека зростає з низького до задовільного рівня у Румунії, та з задовільного 4 до високого – у Словаччині, тоді як у решті країн рівень соціальної безпеки залишається сталим (в Україні – низький, у Чехії та Словенії – високий, в інших країнах – задовільний). Інформаційна безпека протягом 2005–2019 рр. зросла у всіх досліджуваних країнах: в Україні, Румунії та Словаччині – з дуже низького до задовільного рівня; у Хорватії, Латвії, Литві та Словенії – з дуже низького до низького; в Естонії, Чехії, Угорщині – з низького до задовільного; у Польщі – з низького до високого. Запропоновані методичні засади верифікації ключових каналів впливу економічних та освітніх трансформацій на рівні економічної, соціальної та інформаційної безпеки національної економіки, що системно поєднують метод головних компонент та структурне моделювання. Визначено, що економічні та освітні трансформації не є релевантними каналами підвищення економічної безпеки національної економіки. У той же час, внаслідок зростання економічних та освітніх трансформацій на 1% соціальна безпека країни зростає на 0,476 % та 0,403 % відповідно, а інформаційна безпека – на 1,081 % та 0,5 % відповідно. Це свідчить про більшу вагомість освітніх трансформацій у подоланні безпекових викликів у національній економіці. Запропоновані науково-методичні засади верифікації часових горизонтів впливу економічних та освітніх трансформацій на економічну, соціальну та інформаційну безпеку національної економіки ґрунтуються на застосуванні векторної авторегресійної моделі, тесту Грейнджера та кластерного аналізу. Дослідження часових горизонтів формування зв’язків між економічними та освітніми трансформаціями та зміною національної безпеки дозволило ідентифікувати три групи країн, що мають подібні тенденції досліджуваних ефектів. Так, для України, Словенії та Польщі усереднено характерна відсутність зв’язку між освітніми трансформаціями та рівнями економічної і соціальної безпеки, тоді як вплив економічних трансформацій на економічну безпеку в середньому становить 1,7 р., а зворотній вплив – 0,7 р.; зміна інформаційної безпеки в результаті економічних та освітніх трансформацій в середньому відбувається через 2,3 5 р., а зворотній вплив для обох показників – через понад 3 р. Хорватія, Латвія, Естонія та Литва характеризуються двосторонніми зв’язками між економічними та освітніми трансформаціями та рівнями економічної, соціальної та інформаційної безпеки, причому середня тривалість досягнення ефектів впливу економічних та освітніх трансформацій на національну безпеку країн є вищою, аніж формування зворотних ефектів. Для Румунії, Словаччині, Угорщині та Чехії характерним є вплив лише ОТ на економічну та соціальну безпеку, що досягається протягом 1 та 1,5 рр. відповідно, у той же час економічні та освітні трансформації залежать від зміни всіх трьох видів безпеки з мінімальним терміном досягнення ефектів 2,3 р. За допомогою розрахунку рівнів - та -конвергенції інтегральних індикаторів характеристики одинарних, попарних, потрійних та комплексних зв’язків у ланцюзі «економіка – освіта – національна безпека – цифровізація» емпірично підтверджено наявність конвергентних взаємозв’язків в динаміці розвитку національної безпеки 11 європейських країн, а також конвергенцію забезпечення національної безпеки в умовах цифровізації освіти. Виявлено досягнутий значний рівень конвергенції економіки, освіти та цифровізації досліджуваних країн, а також сформовані стійкі конвергентні зв’язки комплексного розвитку їх економіки, освіти та забезпечення національної безпеки. Виявлені конвергентні взаємозв’язки розвитку економіки та освіти в умовах цифровізації та в контексті забезпечення безпеки національної економіки засвідчили необхідність формалізації впливу цифровізації освіти та суспільства на економічну, соціальну та інформаційну безпеку національної економіки. За допомогою дистрибутивно-лагового моделювання підтверджено, що в довгостроковому періоді зростання рівня цифровізації суспільства (за параметрами частоти користування Інтернетом та його використання для покупок і взаємодії з публічними органами) є каталізатором подоланні безпекових викликів у національній економіці за трьома досліджуваними її складовими. У той самий час, зростання рівня 6 цифровізації освіти за критеріями працевлаштування фахівців з різним рівнем освіти у сфері інформаційно-комунікаційних технологій є драйвером забезпечення економічної, соціальної та інформаційної безпеки, а за критерієм проведення підприємствами тренінгів з підвищення цифрових навичок – каталізатором інформаційної та інгібітором соціальної безпеки. Зростання частки населення, що здійснює фінансові операції в мережі Інтернет, на 1% збільшує економічну, соціальну та інформаційну безпеку країни на 0,001, 0,002, 0,003 відповідно, а підвищення частки населення з високим рівнем цифрових навичок має значущий вплив лише на економічну безпеку.

The dissertation provides a theoretical generalization and offers a new solution to the scientific and applied problem of developing scientific and methodological foundations for studying the convergence of educational and economic transformations in the national economy under the influence of digitalization, justification of security challenges they provoke. The proposed methodological approach to the formation of integrated indicators of economic, educational and digital transformations in the national economy differs from the existing system combination of bibliometric, comparative and benchmarking analysis for selection of partial indicators of transformations, two-stage procedure for determining their relevance (based on expert method and alpha Kronbach test). approaches to their reduction to a comparable form (calculation of their chain growth rates and elimination of negative values of indicators) and aggregation (geometric mean method). This revealed that during 2000–2020, digital transformations were the most intensive in European countries, and economic transformations were the least significant. Ukraine is characterized by medium intensity of economic transformations and high intensity of educational and digital transformations. The proposed methodological basis for the study of the regional context of economic, educational and digital transformations involves assessing the strength and direction of their impact on the resilience of local communities based on a set of one-factor panel regression models and justifying their relevance by ranking by 8 confidence. It is determined that ensuring the resilience of local communities in 11 European countries is mainly through: 1) the channel of higher education, as well as the growth of internal academic mobility and the share of the labor force with secondary education; 2) growth of foreign direct investment, newly created enterprises, value added of production, urbanization of the population and electricity produced from renewable sources; 3) growth of the network of mobile phone users and the share of exports of goods of the information and communication industry. The biggest inhibitors of local community resilience are external academic mobility and the share of primary and higher education. For Ukraine, the identified positive impact of educational transformations is provided mainly through the channels of secondary and higher education, academic mobility; economic transformations - due to the growing level of urbanization and value added created in production; digital transformations – due to the increase of the network of Internet and mobile users, the share of commodity exports of the information and communication industry. On the other hand, in Ukraine there are no relevant negative educational transformations, economic transformations are associated with the growth of electricity produced from natural gas and employment in industry, digital transformations - with the expansion of the network of fixed telephone users. Economic, social and information security should be assessed by aggregating indicators that characterize the blocks of security calls, taking into account their priority. During 2005–2019, the level of Ukraine's economic security increased from low to satisfactory, which corresponds to the positions of other European countries studied, which were characterized by a satisfactory level throughout the period. During the same period, social security increased from low to satisfactory levels in Romania and from satisfactory to high levels in Slovakia, while in other countries the level of social security remained stable (in Ukraine – low, in the Czech Republic and Slovenia – high, in other countries – satisfactory). During 2005–2019, information security increased in all studied countries: in Ukraine, Romania and Slovakia - from a very low to a satisfactory level; in Croatia, Latvia, Lithuania and 9 Slovenia - from very low to low; in Estonia, the Czech Republic, and Hungary, from low to satisfactory; in Poland - from low to high. Methodical bases of verification of key channels of influence of economic and educational transformations at the level of economic, social and information security of national economy are proposed, which systematically combine the method of main components and structural modeling. It is determined that economic and educational transformations are not relevant channels for increasing the economic security of the national economy. At the same time, due to the growth of economic and educational transformations by 1%, the country's social security increases by 0.476% and 0.403%, respectively, and information security – by 1.081% and 0.5%, respectively. This indicates the greater importance of educational transformations in overcoming security challenges in the national economy. The proposed scientific and methodological principles of verification of time horizons of the impact of economic and educational transformations on the economic, social and information security of the national economy are based on the application of vector autoregressive model, Granger test and cluster analysis. The study of time horizons of the formation of links between economic and educational transformations and changes in national security allowed us to identify three groups of countries that have similar trends in the studied effects. Thus, for Ukraine, Slovenia and Poland, the average lack of connection between educational transformations and levels of economic and social security is typical, while the impact of economic transformations on economic security averages 1.7 years, and the reverse effect – 0.7 years; change in information security as a result of economic and educational transformations occurs on average in 2.3 years, and the reverse effect for both indicators - in more than 3 years. Croatia, Latvia, Estonia and Lithuania are characterized by bilateral links between economic and educational transformations and levels economic, social and information security, and the average duration of achieving the effects of economic and educational transformations on the national security of countries is higher than the formation of adverse effects. Romania, Slovakia, Hungary and the Czech Republic are 10 characterized only by the impact of educational transformations on economic and social security, which is achieved during 1 and 1.5 years, respectively, while economic and educational transformations depend on changes in all three types of security with a minimum time effects 2.3 years. By calculating the levels of β- and σ-convergence of integrated indicators of the characteristics of single, pair, triple and complex links in the chain "economy - education - national security - digitalization" empirically confirmed the existence of convergent relationships in the dynamics of national security 11 European countries , as well as the convergence of national security in the context of digitalization of education. The achieved significant level of convergence of the economy, education and digitalization of the studied countries has been revealed, as well as stable convergent links of integrated development of their economy, education and national security have been formed. Distributive-lag modeling confirms that in the long run the growth of the level of digitalization of society (in terms of frequency of Internet use and its use for shopping and interaction with public authorities) is a catalyst to overcome security challenges in the national economy for its three components. At the same time, the growth of digitalization of education in terms of employment of specialists with different levels of education in ICT is a driver of economic, social and information security, and in terms of training for digital skills – a catalyst for information and social security inhibitor. The growing share of the population engaged in financial transactions on the Internet increases the economic, social and information security of the country by 1% by 0.001, 0.002, 0.003, respectively, and increasing the share of the population with a high level of digital skills has a significant impact only on economic security.