Державна міграційна політика в системі управління національним господарством

Abstract

У дисертації поглиблено дослідження наукового ландшафту визначення ролі та місця державної міграційної політики в системі управління національним господарством, що здійснено з використанням бенчмаркінг-інструментарію (Scopus Tools Analysis, Web of Science Analyze Results і Google Ngram Viewer) та бібліометричного аналізу (VOSviewer v. 1.6.13) у таких вимірах: змістовному (кластеризовано наукові патерни досліджень залежно від тісності їх взаємозв’язку), часовому (визначено періоди зростання публікаційної активності та основні етапи еволюції наукового доробку), просторовому (виявлено та описано інтернаціональні наукові альянси). Обґрунтовано напрямки реформування державної міграційної політики в Україні на основі формалізованих причинно-наслідкових зв’язків між рівнем чистого міграційного приросту та сукупністю параметрів розвитку національної економіки (рівні урбанізації, експортно-імпортного й бюджетного потенціалів, соціального та інфраструктурного розвитку, інноваційності, ефективності системи охорони здоров’я, фінансової стабільності) на основі результатів когнітивного моделювання. У роботі обґрунтовано основні напрями реалізації державної міграційної політики відповідно до Цілей сталого розвитку і ключових стейкхолдерів, що здійснено на основі виявлених фільтром Баттерворта флуктуацій часових рядів зміни індексу чистого міграційного приросту та ключових індикаторів досягнення Цілей сталого розвитку, а також засобами кореляційного аналізу – співпадіння/неспівпадіння виявлених трендів; Виявлено часові лаги, ретроспективні та прогнозовані зміни кількості вітчизняних емігрантів, обґрунтувати, що серед їх мотивів пошук можливостей працевлаштування домінує над потребами в зростанні добробуту. Для цього розроблено методологію дослідження трендів та структури еміграційного потоку у контексті таргетування регуляторних інтервенцій державної міграційної політики на основі результатів сценарного прогнозування (модель авторегресії та розподіленого лага ADL) динаміки зміни кількості емігрантів з України залежно від зміни рівнів безробіття та доходів на душу населення. Це дозволило виявити часові лаги, ретроспективні та прогнозовані зміни кількості вітчизняних емігрантів, обґрунтувати, що серед їх мотивів пошук можливостей працевлаштування домінує над потребами в зростанні добробуту. У роботі обґрунтовано впливу бренду країни на динаміку чистого міграційного потоку, що базується на поєднанні тестувань ANOVA, Шапіро – Уїлка та Левене, врахуванням емоційних уявлень та обізнаності потенційних мігрантів про країну, орієнтацією не на статичну, а на інтервальну оцінку сприйняття бренду країни її зовнішніми стейкхолдерами. Це дозволило на даних України та європейських країн емпірично підтвердити наявність динамічного тренду еміграційних потоків у ті країни, які сприймаються нерезидентами як такі, що демонструють більш високий потенціал, якість життя, культурні цінності та традиції. Розроблено методологію встановлення ролі конкурентоспроможності національної системи вищої освіти як детермінанти зміни міграційних процесів, яка впливає на залучення нових трудових ресурсів до країни та зменшення їх відпливу за кордон. Для цього у роботі розроблено дворівневий підхід, який на першому рівні передбачає кластеризацію європейських країн за інтегральним показником, що комплексно оцінює як кількісні, так і якісні характеристики системи вищої освіти, а також рівень її інтернаціоналізації, а на другому рівні – за допомогою logit- та probit-моделювання визначає ймовірність зміни інтенсивності міграційних процесів для кожного кластеру країн. Поглиблено наукові засади сценарного прогнозування динаміки чистого міграційного приросту населення залежно від характеру змін рівнів грамотності населення, його залученості до неформальної освіти, що на відміну від існуючих базується на поєднанні регресійного аналізу та імітаційного моделювання. На основі цього обґрунтовано напрямки синхронізації державної міграційної політики з освітніми реформами, зокрема щодо розвитку неформальної освіти та освіти впродовж усього життя. Розроблено методологічний інструментарій оцінювання впливу інтенсивності міграційних процесів на рівень економічної конвергенції України з країнами-членами Європейського Союзу, що засновано на дворівневий підхід дозволив: на основі поєднання модифікованої моделі Кобба – Дугласа та індексу Херфіндаля – Хіршмана довести, що для України та країн Вишеградської четвірки домінуючою міграційною детермінантою довгострокового економічного зростання є збільшення обсягів грошових переказів емігрантів у країну їх походження, а не зміна концентрації і поляризації населення цих країн у наслідок припливу іммігрантів; на основі моделей !- і "-конвергенції оцінити швидкість та час, необхідний для економічної конвергенції національної економіки з країнами-членами Європейського Союзу з урахуванням впливу інтенсивності міграційних процесів. Розвинуто науково-методичний підхід до оцінювання динамічного інтегрального індексу соціального прогресу як рефлектора державної міграційної політики, що базується на чотириетапному підході та передбачає оцінювання показників соціального розвитку (відібраних на основі Національної економічної стратегії на період до 2030 р.), визначення їх вагових коефіцієнтів ентропійним методом, а також дозволяє врахувати динамічний характер інтегрального індексу соціального прогресу, забезпечити однорідність та узгодженість у процесі порівняння рівнів соціального прогресу різних країн. Поглиблено методичний інструментарій оцінювання взаємовпливу індикаторів державної міграційної політики та рівня соціального прогресу країни у системі управління національної економіки, що здійснено шляхом оцінювання (узагальнюючим методом моментів Ареллано – Бонда) взаємного впливу міграційного приросту та інтегрального динамічного індикатора соціального прогресу. Це дозволило емпірично підтвердити високий рівень синхронізації державних міграційної та соціальної політик країн Вишеградської групи та відсутність такої узгодженості в Україні, обґрунтувати напрямки використання відповідних кращих бенчмарків під час реформування державної міграційної політики в Україні.

The dissertation is devoted to developing the theoretical and methodological basis for justification of the determinants and reflectors of efficiency of the government migration policy implementation, causal relationships between them, which identified the role and place it in the national economic management system. The thesis provided the bibliometric analysis using the benchmark-instruments Scopus Tools Analysis, Web of Science Analyze Results, Google Ngram Viewer and software VOSviewer v. 1.6.13. It allowed investigating the development of the scientific landscape of the role and place the government migration policy. The assessment of causal relationships (FCM-analysis) between net migration rate and indicators of economic growth (urbanization, export-import and budget potentials, social and infrastructural development, innovation, efficiency of the health care system, financial stability) confirmed the positive and negative interaction between them. The thesis developed the approach for justification of the core direction of government migration policy considering the sustainable development goals and stakeholders. It was based on Butterworth filter fluctuations of time series of the net migration rate changes and key indicators of the sustainable development goals, and the correlation analysis – coincidence/discrepancy of the revealed trends. Furthermore, the author developed an approach for assessing the links between migration and globalization processes in the reform of the government migration policy, which formalize causal relationships between the immigrants and the globalization processes (social, economic, and political dimensions) through complex a combination of ANOVA testing, least squares method and Granger test. It allowed to refute the hypothesis of globalization as a reflector of migration processes, but to confirm that political and social globalization are essential determinants of their activation, and on this basis to justify the socio-political targets of government migration policy reform in Ukraine. The author improved the methodology for studying trends and structure of emigration flow in the context of targeting regulatory interventions government migration policy, based on using scenario forecasting (autoregression model and distributed lag ADL) of emigrants from Ukraine depending on changes in unemployment and per capita income people. The author developed methodology and methodological tools (the principal components analysis and correlation-regression analysis) to assess government efficiency (both as a whole and on its separate components) as determinants of government migration policy. The hypothesis that the intensity of migration processes contributes to the acceleration of Ukraine's integration into the European community is empirically confirmed. The developed two-level approach allowed: 1) based on a combination of the modified Cobb-Douglas model and the Herfindahl-Hirschman index to prove that for Ukraine and the Visegrad countries, the dominant migration determinant of long-term economic growth is an increase in remittances and emigration and the polarization of the population of these countries due to the influx of immigrants; 2) based on the models of !- and "-convergence to estimate the speed and time required for economic convergence Ukraine with EU countries, considering the impact of migration processes intensity. Using the ANOVA test, Shapiro–Wilk and Levene tests, the methodology of justification of the country's brand impact on the net migration flow was developed. The proposed approach considers the emotional perceptions and awareness of potential migrants about the country, focusing not on static but interval assessment of the country's brand perception by its external stakeholders. It allowed empirically confirm the dynamic trend of emigration flows to those countries that non-residents perceive as those that demonstrate higher potential, quality of life, cultural values and traditions for Ukraine and European countries. The hypothesis that the competitiveness of the national higher education system is an important determinant that affects the attraction of new labour resources to the country and reduce their outflow abroad was confirmed. For this purpose, the two-level approach was applied. The first level involves the clustering of European countries by integrated indicator, which comprehensively assesses both quantitative and qualitative characteristics of higher education and its internationalization. At the second level – logit- and probit-modelling determines the probability of changing the intensity of migration processes for each cluster of countries. The scientific principles of scenario forecasting of the net migration rate of the population depending on the changes in literacy rate, population involvement in nonformal education, which is based on a combination of regression analysis and simulation, was developed. It allowed substantiating the directions of synchronization of government migration policy with educational reforms, particularly regarding the development of informal and lifelong education. The author developed the methodology for assessing the social progress of Ukraine and the Visegrad countries, which was based on a four-stage approach and involves assessing social development indicators (selected based on the National Economic Strategy until 2030), determining their entropy weights method, and also allows considering the dynamic nature of the social progress index, ensuring homogeneity and consistency in the comparing the social progress of the countries. Besides, the methodology for studying the coherence of government migration policy and social policy was improved. It assessed (using the Arellano-Bond method) the mutual influence of migration growth and social progress index.