Порівняльний аналіз економічної сутності традиційних та фінансових послуг

Abstract

У статті проведено порівняльний аналіз основних наукових підходів до визначення сутності традиційних та цифрових послуг. Обґрунтовано, що сутність послуги розкривається з позицій процесу, результату економічної діяльності, економічного блага чи вигоди, особливого товару, орієнтації на клієнта, комбінації різних характеристик послуги. Доведено, що фактором, який змінює поведінку споживачів, стимулюючи трансформацію змісту послуг, є розвиток та доступність цифрових технологій для широкого кола людей. У роботі визначено відмінності між цифровими та класичними послугами, які охоплюють: різні рівні взаємодії споживача і постачальника послуг; доступність послуг, методу, географії та середовища їх надання; можливість стандартизації, масштабування та автоматизації послуг; рівні використання цифрових технологій; потенціал до задоволення майбутнього попиту та формування спільноти; необхідність захисту прав інтелектуальної власності та протиправної діяльності третіх осіб; особливості формування витрат.

В статье проведен сравнительный анализ основных научных подходов к определению сущности традиционных и цифровых услуг. Обосновано, что сущность услуги раскрывается с позиций процесса, результата экономической деятельности, экономического блага или выгоды, особого товара, ориентации на клиента, комбинации различных характеристик услуги. Доказано, что фактором, который изменяет поведение потребителей, стимулируя трансформацию сущности услуг, является развитие и доступность цифровых технологий для широкого круга людей. В работе определены различия между цифровыми и традиционными услугами, которые включают: различные уровни взаимодействия потребителя и поставщика услуг; доступность услуг, способ, географию и среду их предоставления; возможность стандартизации, масштабирования и автоматизации услуг; уровни использования цифровых технологий; потенциал в удовлетворении будущего спроса и формирования сообщества; необходимость защиты прав интеллектуальной собственности и противоправной деятельности третьих лиц; особенности формирования затрат.

The article presents a comparative analysis of the leading scientific approaches to defining the essence of traditional and digital services. Based on the content analysis of the definition of “service”, it is proved that its essence is revealed from the standpoint of the process, the result of economic activity, economic good or benefit, unique product, customer focus, a combination of different service characteristics. Analysis of scientific approaches to defining the essence of the category “service” allowed to identify the characteristics of services. These include intangibility and inability to evaluate services, the intangibility of services, continuity of production and consumption of services, short life of services, variability of services, inelasticity of services, lack of ownership and urgency of services, individualization and subjectivity of service. It is determined that the specificity of the service as a commodity is manifested in its insensitivity to the moment of consumption, which involves direct or indirect interaction between the consumer and the service provider. The article proves that the factor that changes consumer behaviour, stimulating the transformation of services content, is the development of digital technologies and increasing their accessibility to a wide range of people. The essence of electronic services is substantiated, which are mainly considered in the context of such main characteristics as a technology of providing (transmission) of e-service, the information content of e-service, orientation on self-service. It is proved that there are many significant differences between digital services and services in their classical, traditional sense, which cover different levels of interaction between consumer and service provider, availability of services, method, geography and environment of their provision, standardization, scaling and automation of services, levels of digital technologies usage, the potential to meet future demand and community formation, the need to protect intellectual property rights and illegal activities of third parties, the peculiarities of cost formation.