Clinical and functional indicators over time in overweight patients with bronchial asthma receiving standard therapy vs. standard therapy with a complex of rehabilitation measures

Abstract

Вступ. Поєднання бронхіальної астми та ожиріння призводить до зростання тяжкості перебігу бронхіальної астми, зниження рівня її контролю, розвитку резистентності до базисної терапії, підвищення частоти госпіталізацій. У сучасних схемах лікування бронхіальної астми та ожиріння слід приділити більше уваги комплексним реабілітаційним програмам з використанням методів, спрямованих на всі ланки патогенезу даного поєднання захворювань.

Мета. Аналіз клініко-функціональних показників хворих на бронхіальну астму з підвищеною масою тіла в динаміці стандартного лікування і стандартної терапії, доповненої комплексом заходів фізичної реабілітації.

Матеріали і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 102 хворих на персистентну БА середнього ступеня тяжкості з підвищеною масою тіла (індекс маси тіла (ІМТ) не більше 39,9 кг/ріст, м2) у віці 35­­–60 років. Хворих було поділено на дві групи. Перша група включала 72 пацієнта, які отримували стандартну медикаментозну терапію (160 мкг будесоніду і 4,5 мкг формотеролу) на тлі дієти, наближеною до середземноморської, а також комплекс реабілітаційних заходів, що включали дихання за методикою К. П. Бутейко, звукову гімнастику і дозовану ходьбу. Друга група, 30 пацієнтів, отримували тільки стандартну терапію на тлі дієти, наближеною до середземноморської. Тривалість лікування склала 6 місяців. Всім хворим було проведено загальноклінічні дослідження, спірографію, тест з 6-хвилинною ходьбою з оцінкою рівня задишки за шкалою Борга, анкетування за допомогою опитувальника Asthma Control Questionnaire-5, респіраторного опитувальником госпіталю SGRQ, опитувальників за шкалою депресії Бека і шкалою тривожності Спілбергера-Ханіна.

Результати дослідження. Встановлено, що в групі хворих, які отримували лікування з включенням заходів з фізичної реабілітації, відзначалася більш виражена позитивна динаміка. Так, показники медіан ФЖЕЛ і Т6Х в групі 1 були більше відповідно в 6 і в 2,4 раза. Динаміка змін за результатами тестів ACQ5, SGRQ, ШДБ, ШТС‑р, ШТС-о у пацієнтів групи 1 також була більш виражена і перевищувала динаміку показників в групі 2 в 1,8 раза, 4,4 раза, 2,5 раза, 3,5 раза відповідно.

Висновки. Включення в комплекс лікування хворих на бронхіальну астму з підвищеною масою тіла засобів фізичної реабілітації, а саме: дихання за К. П. Бутейко, звукової гімнастики і дозованої ходьби, сприяє достовірному підвищенню ОФВ1 і статистично достовірному покращенню показників якості життя і психологічного статусу через 6 місяців терапії.

The combination of bronchial asthma and obesity leads to increased severity of bronchial asthma course and poorer control level, the development of resistance to basic therapy, and increased frequency of hospitalizations. Modern approaches to the treatment of bronchial asthma and obesity suggest that more attention should be paid to comprehensive rehabilitation programs using methods aimed at all pathogenesis stages of this combination of diseases.

Objective: to analyze changes in clinical and functional indicators over time in overweight patients with bronchial asthma receiving standard therapy vs. standard therapy with a complex of rehabilitation measures

Materials and methods. The study involved 102 overweight patients (body mass index (BMI) ≤ 39.9 kg/height, m2) with persistent asthma of moderate severity aged 35–60 years. The patients were divided into 2 groups. Group I included 72 patients receiving standard pharmacologic therapy (budesonide 160 μg and formoterol 4.5 μg) along with a diet close to the Mediterranean diet, as well as a complex of rehabilitation measures, which included Buteyko breathing technique plus respiratory gymnastics and dosed walking. Group II (30 patients) received only standard pharmacologic therapy along with a diet close to the Mediterranean diet. The duration of the therapy was 6 months. All patients underwent general clinical studies, spirometry, the 6-minute walk test (6MWT) with dyspnea assessment according to the Borg Dyspnoea Scale, surveys using the Asthma Control Questionnaire-5, St George's Respiratory Questionnaire (SGRQ), Beck Depression Inventory, and Spielberger–Khanin Anxiety Inventory.

Results. It was found that the patients receiving treatment along with physical rehabilitation measures presented with more pronounced positive changes, so the indices of FVC and 6MWT medians in Group I were 6 times and 2.4 times higher, respectively. The changes in ACQ5, SGRQ, BDI, and SAI-t score medians in Group I were also more prominent and exceeded the values in Group II by 1.8 times, 4.4 times, 2.5 times, and 3.5 times, respectively.

Conclusions. Inclusion of physical rehabilitation measures, i.e. Buteyko breathing technique, respiratory gymnastics, and dosed walking, contributes to a significant increase in FEV1 and statistically significant improvement in quality of life and psychological status after 6 months of therapy.